*пройшов місяць*
/ти прийшла з школи, і батьки покликали тебе на як вони сказали важливу розмову/
Мама-М
Тато-ТТ: сідай, нам треба поговорити..
Т/І: *сіла на диван*
Т: Ти знаєш що в нас є досить великий бізнес...
Т/І: нуу
Т: і в нас з ним є деякі проблеми... І щоб вирішити їх ми домовились з однією великою компанією...
Т/І: ну а мене навіщо ви покликали?
М: ми домовились об'єднати наші компанії, але для цього.. ти маєш вийти за їхнього сина заміж!
Т/І: Всм?! Я ще не хочу заміж! Мені тільки 16!!!
М: ми знаєм, але так потрібно. І ти зустрінешся зі своїм майбутнім чоловіком в суботу./ ти не хотіла слухати батьків, як так, вони видають мене заміж за людину яку я навіть не знаю!
Ти закрилась в кімнаті і плакала весь день// 7:00 ранку. Ти встала, і почала збиратись до школи. Настрій був дуже поганий. Ти ще досі не розмовляла з батьками. Ти зібралась в школу, і вийшла в 8:30. Коли ти прийшла до школи всі були щасливі, веселі і тіки ти одна з погарим настроєм. Коли друзі питали що сталось і чому ти така сумна, то ти не відповідала правду, а казала що просто болить голова ось і настрій поганий.
Потім до третього уроку ти повеселішала і навіть забула про весілля. Потім на великій перерві коли ми всі сиділи і розмовляли у Юнґі задзвенів телефон, він відійшов щоб поговорити, коли він прийшов то був дуже сумний і навіть злий. Коли ви питали що сталось то він казав нічо такого, просто дехто спортив йому настрій/