Тяжкий Вибір [ЗАКІНЧЕНО]

~12~

/Ліса прийшла після розмови з Чіміном/

Т/І: ну нарешті ти прийшла.... А хто це був?
Ліса: Чімін
Т/І:ясно...
Ліса:Т/І... Чімін дещо сказав про Юнґі...
Т/І: *ти подивилася на неї запитальним поглядом, натякаючи щоб вона продовжувала говорити*
Ліса: він розповів всю правду, і.. Юнґі не зраджував тобі, це все було непорозуміння.
Т/І: і яка ж та правда?!*пофігічним голосом сказала ти*
Ліса:*ти розповіла все що сказав Чімін*

/коли ти почула що сказала Ліса, тобі захотілось плакати від радості і від суму... В твоїх очах проявлялися сльози, але в цей момент тобі подзвонив Чімін(точніше ти думала що це Чімін), коли ти взяла трубку ти почула дуже знайомий голос, це не був Чімін... Це був... Юнґі?!/

Т/І: Юнґі?! Чому ти дзвониш мені, та ще й з телефона Чіміна?
Юнґі:Т/І, вибач що причинив тобі біль, але я хочу все тобі обяснити...
*ти розказав всю правду*

/ти вже знала всю правду, але всерівно слухала його... Цей голос, за не довгий час він став таким рідним...
Доки Юнґі все це розказував, ти знову почала плакати, ти навіть не розуміла чому плачеш, просто сльози текли і ти не могла нічого з цим зробити, ти так сумувала за ним, пройшло лише пару днів ,а тобі здавалось ніби це пару років...
Коли Юнґі закінчив свій розказ, він попросив вибачення ще раз, ти не могла його не пробачити, тому, що дуже любила.. Ти пробачила його.
Але довго ви не розмовляли, бо тебе вже зачекалась Ліса яка сиділа і дивилась на твої перепади в настрої(то плачеш від суму,то від радості,потім спокійна,потім знов плачиш...)😅👌
Ви ще пару годин погуляли а потім роійшлись по домам, бо була вже 23:00 година...
Ти приїхала додому і зразу лягла спати, тому, що дуже змучилась як фізично так і морально.../