На наступний день я проснулася о 6:50. Сама встала, одягнулася і пішла робити сніданок. Зварила рамен і зробила бутерброди. Коли я сіла їсти, то як на диво НамДжун вийшов з кімнати вже готовий. Він підійшов до мене, і сів за стіл їсти.
- Доброго ранку. - сказав НамДжун коли сідав за стіл.
- Доброго ранку. - сказала я - Шо в лісі здохло?
- Ти про шо? - запитав НамДжун і підсунув собі миску.
- Ти рано встав. - сказала я.
- Сам вшоке. Видно вчора рано заснув. - сказав НамДжун.
- Понятно. - сказала я.
Ми поїли і о 8:10 вийшли з квартири, закривши двері. Через 10 хвилин ми вже були в класі. Я сіла за свою парту, а НамДжун за свою. Перші два уроки пройшли чудово.
Перерва. Я сиджу в класі з СуНою, НамДжуном, ЮнГи, СокАном і ХоДжином. І до мене підходить СокАн.- Ну як живеться наркоманці? - запитав СокАн.
- Незнаю, це в тебе треба питати. - сказала я.
- Ти шо геть дура? - запитав СокАн.
- Я просто не розумію, про шо ти говориш? - запитала я.
- А ці таблетки тоді про шось говорять? - запитав СокАн і дістав таблекти і показав мені.
- Так говорять. Це мої таблетки від хвороби. - сказала я.
- От чого ти брешеш? - запитав СокАн.
Всі сиділи і були в шоці. СуНа хотіла сказати шось, але я її перебила.
- А ти впевнений шо я брешу? - запитала я.
- Звісно. - сказав СокАн.
- Тоді давай я тобі доведу шо це мої ліки. - сказала я.
- Давай. - сказав СокАн - Хоть шоу подивлюся.
- СуНа, двері. - сказала я і показала на двері рукою.
- Ти впевнена? В тебе ж зараз буде приступ. - сказала СуНа.
- Йди! - сказала я і освободила праве плече, для того щоб СокАн побачив пляму яка з'явитися.
- Добре. - сказала СуНа.
Встала і пішла, поки вона йшла, то я взяла руку НамДжуна.
- Вибач, але мені так легше буде пережити. - сказала я.
- Добре. - сказав НамДжун і міцно тримав мою руку.
СуНа закрила двері, і я почула хлопрк дверей. У мене автоматично, почалася паніка. Повітря ставало менше, я пережимала руку НамДжуна. А через пару секунд я обезсилилася і сперлася об стілець, а потім на очах у СокАна в мене з'явилася плама, синього кольору.
- Це шо за хрінь? - запитав СокАн і скривився.
- Жди. - ледве сказала я.
Взяла 3 таблетки (для швидчого результату) і випила. Ми зачекали 5 хвилин і пляма зникла. Потім я сказала.
- Ну шо не віриш? - запитала я.
- Мало. - сказав СокАн - Але в повні можна повірити.
- Так от, якщо повність не віриш, то заїдь на цю фабрику і там тобі можуть дати листочок на якому все намисано про ці таблетки. - сказала я.
- Добре вірю. - сказав СокАн і віддав мені ту баночку.
І на цьому розмова закінчилась. Наступні уроки, я провела безсил. Коли все ж я дійшла додому, то відразу ж плюхнулася на ліжко поспати. НамДжун мене не чіпав бо знав шо мені треба сили відновити.
Поспала я добре повчила уроки, поїла і знову лягла спати.
Там минали шкільні дні. Два разана на тиждень я приходила до батьків. Багато вечірок ми провели...Минуло 5 місяців.
Залишився місяць до випускного. Будній день. Ми з вчителем обговорюємо про випускний після уроків.
- Танець підготували? - запитав Вчитель.
- Ще ні. Але з сьогоднішнього дня будемо вчити. - сказала староста класу.
- А чого раніше не почали вчити? - запитав вчитель.
- Не могли знайти хореографа. - відповіла староста.
- Короче з танцем зрозуміло. А шо з музикою? - запитав вчитель.
- За музику батьки БоРи договорилися. - сказала староста.
- Добре.
Ми говорили до 17:28, а потім розійшлися. Але нам прийшли смс, щоб о 18:00 були в спорт. залі. Будемо танцювати.
Ну я з НамДжуном кинули сумки, і переодягнулися в зручніший одяг. І без 10 хвилин вийшли. В назначений час, вже всі були готові. І ми познайомились з хореографом.- Привіт. Мене звати Чхве СоНин і я ваш хореограф. - сказала хореограф.
- Добрий день. - як солдати сказали ми в один голос.
Вона не гаючи часу відразу ж нас поставила по парах і ми почали вчити рухи. Я була з ХоДжином, СуНа з НамДжуном, БоРа з СокАном а ЮнГи з старостою класу(да вона дівчина, а не хлопець). Танець легкий і ми швидко його вивчили...
Залишився день до випускного. Цей день був напружений. Я провела його вдома з батьками, ми їздили купували мені плаття і туфлі...
Ось випускний. На моє щастя він пройшов успішно. Ми отримали нагороди і сертифікати, затанцювали і пішли святкувати...Я дуже дякую що саме з початку навчання до мене поселили НамДжуна. Бо саме я почала добре вчитись, моє життя наповнилося пригодами і страстю, знайшла нових друзів...
Поступила я на психолога. Почала зустрічатися з НамДжуном. А після закінчення інституту, то ми одружилися.
Моє життя чудове...
ВИ ЧИТАЄТЕ
Мій сусід//Ким НамДжун [Завершено]
RomanceДівчина по імені ДжиУ зустріла однокласника сусіда, але її життя стало наповнене красками і спогадами...