Мій сусід//Ким НамДжун [Завершено]

[Вино і батьки]12

А потім пішла до себе. Коли йшла, то розминулася з СокАном. Мені це здалося дивним. Коли я зайшла в квартиру, то побачиоа як НамДжун саме сідав пити чай. Я роззувалася.

- О, кого я бачу. - сказав НамДжун.

- Шо таке? - сказала я - Тебе доречі теж не було коли я прийшла.

- А ти зранку де була? - запитав НамДжун.

- Я ходила до СуНи. - відповіла я і вже підійшла до НамДжуна.

- Чого? - запитав НамДжун.

- Ох.. - видихнула я - Забирала таблетки свої.

- Шо знову? - запитав НамДжун.

- Ні, але на всякий случай. - сказала я.

- Понятно. - сказав НамДжун.

- Кстаті. А СокАн не заходив? - запитала я у НамДжуна.

- Да, він у твоїй кімнаті забрав книгу, яку ти в нього позичала. - сказав НамДжун.

- Шо? Я в нього нічого не позичала! - сказала я і пішла в свою кімнату.

Я відразу ж поняла чого приходив СокАн, по мої "наркотики", які на справді мої таблетки від хвороби. Зайшла і відкрила тумбочку і побачила, що однієї не хватає.

- Чорт! - воскликнула я і сіла на ліжко.

Я так голосно сказала, шо мене почув НамДжун і прийшов до мене.

- Шо сталося? - запитав НамДжун, колизайшов в мою кімнату.

- Да, за книгою він прийшов. - сказала я.

- А це шо таке? Твої таблетки? - запитав НамДжун і сів біля мене.

- Да. - сказала я.

- А вони нашо йому? - запитав НамДжун.

- Короче, я сьогодні замовила в дядька таблетки, бо мої закінчилися майже. - сказала я - І коли я забирала таблетки у кур'єра, то після його уходу я побачила СокАна. Ну і він напевне думає що це якісь наркотики.

- Блін вибач шо я його впустив без твого дозволу. - сказав НамДжун.

- Та не переживай. - сказала я - Він не доведе шо це наркотики.

- Ти впевнена? - запитав НамДжун.

- Звісно. - сказала я - Просто він погано знає мого дядька,який мені і вигадав ці таблетки.

- Оооо. - сказав НамДжун.

- Ага. А якщо вже дядько взявся, то він все зробить щоб правда перемогла. - сказала я.