13.

111 9 4
                                    

Pov Хосок

Як я міг? Як я міг допустити смерть Юнгі? Це єдина людина яка такий довгий час давала мені надію на прекрасне майбутнє... Я у всьому винен! Я не встиг зупинити його! Я не зміг його врятувати... Чому він? Краще б на його місті був я... Я мокрий опустошений вийшов з води після пів години пошуку... Під'їхали водолази, поліція і швидка, крик, шум, гам І я який не розумію нічого... Від слова зовсім нічого
Поліцейський мене ледь не трусив щоб я йому хоч щось сказав... Але в мене був шок, я не міг і слова промовити, просто бездушно закам' янілий стояв і спостерігав на землю яка мокріє від моїх сліз.
Я вирішив подзвонити Чонгуку щоб все розповісти...

Він не брав слухавки

Я вирішив подзвонити Чіміну, може він знав де Чон

- Ало Пак?

- Так (в сльозах мовив той)

- Ти не знаєш де Чонгук? Він слухавку не піднімає?

Тут я почув як телефон розривається від істеричного крику Чіміна

- ЧІМІН! ЧІМІН ЩО СТАЛОСЬ?!

- Чонгук в важкому с...ст...стані в лікарні, я під палатою.

- Чімін в мене погані новини...

- Знову?! Які...?

- Юнгі... Він...

- Не говори мені про Юнгі це через нього все сталось!... Хоча ні, я у всьому винен

Чім знову захлинувся в сльозах

- Юнгі... Потонув... Я біля мосту біля озера, його шукають зараз.

-... Абонент знаходиться поза зоною досяжності, відправте смс, або зателефонуйте будь ласка пізніше

Pov Хосок end

Чімін випустив телефон який розбився на друски.

Він сидів на лавочці біля палати і з кам'яним лицем просто плакав дивлячись в одну точку на стіні

Він просто питав в... Когось

"За що мені це? Що я зробив? Ненавиджу себе... ВИРОДОК"

*3 дні потому*

Стан чонгука поступово нормалізовуватись

Юнгі вирішили поховати без тіла оскільки його все таки не знайшли

Чімін впав глибоку депресію через все що було

Хосок пішов в запой і винив себе в смерті Юнгі

Техьон, а що Техьон, він заляг на дно і від нього не було звістки

Намджун підтримував Чіміна і старався допомогти Хосоку не пити настільки багато, хоч морально йому було не краще за інших.

Словом все що було в один момент впало мов картковий будинок

*2 тижні потому*

На інститут звісно всі забили.
все що так нависало... 
Чонгук нарешті прокинувся 

POW Чімін

Я не можу описати тої радості коли я побачив як ці карі очі розплющуються і мою руку стискають
Єдине що я почув скрізь сльози Хьона це бурмотливе "Пробач"
Я впав на коліна і розплакався.
Як я опустився до того щоб зрадити коханову заради пости?
Виродок!
Я стиснув руку чону і сказа, щоб він не хвилювався і все гаразд.
Мені стало страшно,що через мене цйого стан ще більше погіршиться і він знову впаде в кому.
Що з Юнгі досі нікому не відомо... я знову і ц всьому винен...Тепер я ненавиджу відчима за те що тоді він дав мені утекти...
Тоді коли п*яне тіло ввірвалось в кімнату 10 літнього Пак Чіміна
Коли він кинув в стіну бутилку горілки і повалився на мене, коли він почав зтягувати з мене піжамні шортики....Коли побита мама ввірвалась і старалась його відтягнути...Тоді коли цей сучара впав спиною на скло від тої ж бутилки і взяв горлишко яке приставив до горла мами і на моїх очах проїхався склом по горлі матері
Її тіло яке бездиханно впало стікаючи кров*ю.
Джихьон забіг в кімнату і в сльозах почав будити маму...і звідки він міг подумати що мама більше не проснеться...
Цей ублюдок взяв братика за футболку і відштовхнув...той вдарився от шавку біль ліжка і почав стікати кров*ю
Поки ця мразь била з ноги тіло матері я протиснувся крізь двері і побіг до нашої сусідки пані Юнджи.
Він зі своїми габаритами не встиг мене зхопити і коли я швидко закрив двері той головою протаранив двері і відключився.
Це дало мені трохи часу, коли я все розказав Юнджи, вона викликала швидку і поліцію.
Братика не врятували а це чмо сіло за грати на 25 років...як жаль що не до вічно.
Але зараз я його проклинаю за те що тоді це бурмило не змогло зхопити 10-ти річного хлопця

POW Чімін END






Я побачила кілька коментарів на рахуно БЛІН ФФ ЗАКИНУЛИ ААА ЧЕКАЮ ПРОДУ

Я вирішила заморочитись і написати продовження глави на комп*ютері оскільки побачила маштаб переглядів...1.3 тисячі

Для мене це кардинальний шок і я дуже вдячна вам.І не продовжити писати я не могла собі позволити. Я дуже вам вдячна і я буду старатись далі...Люблю вас котики)


Чорна троянда ЧігуківWhere stories live. Discover now