друга стать

part 14

Ми їхали дорогою, на вулиці вже геть  стемніло. Було атмосферно... Збоку горіли ліхтарі, швидкість....  Я трішки побула у роздумах. З них мене вивів голос Ділана.

- ми приїхали. Тобі допомогти?

- та ні. Я сама.

Я вийшла з машини і пішла до дверей заправки. Світло не горіло. Емма вже певно пішла. Я відчинила двері і зайшла у середину. Пішла у коморку. Але щось на касі привернуло мою увагу. Це був шматок паперу. Еммі любить порядок, тому сміття там не лежало б. Я підійшла ближче і глянула. Це був лист. Я взяла його до рук.

" Абі, з тобою все в порядку? Ти не відповідаєш на дзвінки, на СМС, твої речі у кладовій.... Що сталось? Поговори зі мною, дорогенька.Я хвилююсь.

Еммі"

"Ох, Еммі, як я не хочу тебе в це втягувати"...

Я почула звук гудків

- ти ще довго?

- ще трішки

Я швидко забігла в кладову, забрала всі речі, які там залишились і вийшла надвір.

- Нарешті. Залізай.

Я сіла в машину.

- Ти впевнений, що все буде добре?

- звичайно, не хвилюйся, Мала.

- мала?
- мг) Не подобається?

- я не знаю. Незвичайно.

Він завів машину і ми поїхали. 

- нам довго їхати?
- трошки. Можеш поки поспати.

- та я не хочу. І не зможу. Стільки думок в голові. І стільки  проблем. І я не знаю як це все владнати. По ідеї це все з часом повинно булорозлулитись, а в мене з кожним днем все більше проблем.

- я тобі допоможу. Тобі потрібно прийняти душ, поїсти та гарно поспати. Десь до 12.

- я стільки в житті не спала. 

- ось і спробуєш. А завтра ми спробуємо вирішити проблеми з малим. Якщо не хочеш в дім за містом, то поживете в мене. 

- А далі?
- Спробуємо налагодити твоє шкільне життя. 

- дякую,Діл, за все.

- нема за що. Задрімай. Я тебе розбуджу. 

- добре. Як скажеш.

Я спробувала відволіктись від всього. Закрила очі. Вітер розвивав моє волосся. Вперше за стільки часу я відчувала себе спокійно. В такій атмосфері я і заснула. Вперше мені снився сон. Тільки я не пам'ятаю про що.