/Темна вулиця ти йдеш і вже просто боїшся обернутись. Ти йдеш в легкому страху вже десь 10 хвилин і повертаєш з одної вулиці на іншц. І все це через те що за тобою привязалась чорна машина. Ти йдеш і постійно пришвидшуєш крок. Це ж треба було не визвати таксі а йти пішки коли вже стемніло. "Про що ти думала, Т/І?!"- проносилось в твоїй голові. Ти йдеш і повертаєш за ще один кут і вже чуєш що звук мотора машини стає все дальше а через секунду і зовсім замовкає.
POV Y/N
Невже це не замною? Фух! Хах, а я вже не нажарт перелякалася!
The end POV
Ти вже спокійно йдеш, йти ще не довго. *Удар* В очах почало темніти і ти падаєш.
Ти відкриваєш рчі і відчуваєш несильний але біль у голові, ти хотіла взятися за голову руками а ле щось не дало тобі це зробити, подивившись на руки ти побачила наручники. Ти навіть не злякалась а просто нічого не зрозуміла. А через хвилин 5 до тебе почало доходити що тебе викрали і ти почала істерити./
Т/І: Ей, якого ф*га?! Де я? Що я тут роблю? Ей, блін! Тут хтось є?!
/Двері відкрились і туди зайшов досить красивий хлопеци, але про це ти зараз не думала./
Х: О, проснулаль)
Т/І: я вапшє то щось питала! Чи ти глухий, а?
Х: А чо ти така дєрза?
Т/І: Ідіот, я бл*ть ще раз питаю, що я тут роблю? *Я зрозуміла що десь його бачила*
Чон: Ти хоть знаєш хто я? Думай, що говориш, а то не добре буде)
/Ти побачила на його руці тату, з дуже знайомим знаком)/
Т/І: да мені тупо по барабану!
Х: Задовбала! Я зараз витр*хаю з тебе всю дурь!)
Т/І: Слова підбирай малиш)
/ Ти трохи припідняла свої руки і показала йому свій браслет, із знаком " серце в середині безкінечеість" а з іншої сторони був знак "$". Кароче це означало що ти донька їхнього боса. Шоковане і перелякане лице Чонгука не можливо забути./
Х: О боже. Вибачте я не знав, вибачте. Ваш батько мене вбє😓
/Він почав бігати по кімнаті тримаючись за голову/
Т/І: може розвяжеш мене?
Х: ой, вибачте я зараз.. *я зняв наручники*
/ти побачила як він переживає і тобі стало його жалко, він всежтаки не знав хто ти/
Т/І: Як тебе звати? Мене Т/И
Чон: Чон Чонгук
Т/І: Не переживай , я не скажу батьку, просто завези мене додому. А і так, давай на ти?)
Чон: Добре, дякую.) Пішли в машину?
Т/І: Угу
/ Ви їхали мовча, це не була неловка тишина, ти просто дивилась в телефон, а Чонгук зосереджино дивився на дорогу і вів машину. Коли ви приїхали, Чон поїхав а ти пішла в дім. Там тебе вже чикав батько./
Б: Де ти була? Вже 5 ранку
Т/І: Таат, я була в подруги і забула подзвонити..*я не хотіла казати про Чона*
Б: На другий раз подзвони, або хоть напиши! Я переживав! Від тепер я найму для тебе охоронця.
Т/І: немає за що переживати, я в безпеці!
Б: Все рівно, мені так буде спокійніше, ти ж знаєш в мене є достатньо ворогів, вони можуть щось зробити
Т/І: я не хочу мати якогось не понятного, старого охоронця!
Б: Чому ти думаєш що він старий? Я знаю хто ним буде, ви навіть можете подружитись.
Т/І: ...
Б: Зараз подзвоню йому.
/Він взяв телефон набрав номер і через пару секунд, сказав слова. /
Б: Алло, Чонгук!..
