Вечір, ти з подругою сидиш в її кімнаті, в вас сьогодні щось на типу піжамної вечірки, в дома батьків не має, вона живе сама.
Ви сидите дивитесь дораму, говорите про своє і тут в вас закінчуюються вкусняшки. Ви дЕмОкрАтИчнИм способом (ігрою в "Чам-чам-чам") вирішили що в магазин йде І/П. Вона з недовольним лицем зібралась і пішла в магазин, а ти тільки сміялась.
Пройшло вже десь хвилин 7 як І/П пішла. Ти почула як замок дверей відчиняється. Ти здивувалась, як І/П так швилко прийшла. Ти крикнула " І/П, ти так швидко прийшла?!" і вже хотіла вийти з кімнати, але не почула відповіді, ти виглянула з кімнати в коридор і побачила не І/П. Не нажарт перелякавшись ти вирішила швидко сховатись, обернувшись, перше що попало тобі на очі це шафа-купе. Ти швидко залізла в неї. Як добре що в І/П куча речей і бардак в шафі і є місце де сховатись.Ти присіла в кутку шафи, там де була гора речей, і накрилась курткою щоб тебе не було видно, ти просто застигла і навіть не дихала. Ти почула як хтось зайшов в кімнату і ходить по ній, через хвилину кроки стали дальшими і ти з розслабленням видихнула. Нікого вже не було чути але ти не насмілювалась вийти. Секунда і двері перед тобою відкриваються і ти бачиш перед собою хлопця, він був блондином, вдітий в чорну шкіряну куртку, білу футболку і чорні рвані джинси.
Х: вирішила в хованку пограти?)
Т/І: Хто ти, що тобі треба?
Х: що за тупі питання з дешевого фільму🙄 ,цікавіших питань нема?😏 А тепер буть хорошою дівчинкою і заспокойся)
Він швидко приклав до твого носа якусь тканину і ти відкучилась.
Ти проснулась і зразу почала дивитись де ти. Ти зрозуміла що тебе викрали, але ти не почала психувати, кричати, смислу в цьому не має, а якщо бути тихо буде більше часу роздивитись кімнату. Ти була в "Червоній" кімнаті, з червоними стінами, диваном, ліжком і це розбавлялось чорною шафою, дверима, столиком і підлогою. Ти роздивилась кімнату сіла на диван і просто сиділа і думала.
POV Т/І
Якось ця кімната не похожа на ту в якій тримали тих кого викрали. Хм.. цікаво..
В кімнату зайшов хлопець, ти зразу впізнала в ньому того, хто тебе викрав, цього разу він був вдітий в чорні сорочку і джинси. Він підійшов до тебе
Х: Дивно.. перший раз бачу, щоб дівчата яких викрадали, не кричали і не плакали.
Т/І: *закотила очі* що я тут роблю і де я?
Х: потім дізнаєшся малиш)
Т/І: Як ти смієш мене так називати?! Ти хоть знаєш хто мій батько?!
Х: знаю малиш, якраз через нього ти тут..
Т/І: всм, як це?
Х: Він мені був винен і продав нам тебе. Ласкаво прошу в бордель *ухмильнувся* Не хвилюйся, ти будеш моєю особистою іграшкою)
Т/І: Якщо ти хоть пальцем мене торкнешся, то мій батько тебе вб'є!
Х:*підійшов до Т/І і взяв її лице в свої руки* Твій батько вже нічого не зробить.
Він так спокійно це все говорив, що тебе це знервувало. Хлопець пішов до дверей щоб вийти, але на останок сказав.
Х: Мене звати Мін Юнґі, це щоб ти знала що потім викрикувати😏
