Иду на дно...

24 7 0
                                    

Я верю в любовь на расстоянии. Твои печатные слова жгут мне душу крапивой. И день за днем я жду заветного "онлайна". Я верю твоим словам, но счастья нет. Люди лгут, как дышат. С надеждой на хоть одну лишь встречу, на то, что все изменится однажды, я живу. Я верю в любовь на расстоянии... И доводам разумным не внимаю. Говорят, любовь на расстоянии невозможна. Говорят, что тот, кто любит, будет всегда рядом, даже если между вами километры. А знаете что? Солнце ведь тоже далеко... Но все же греет! А я верю...

Да, это любовь... О чем бы я ни думала, я постоянно возвращаюсь к тебе. Словно те мысли, которые не связанные с тобой, - это тяжелые гири; и как только ум берется за них, его работа делается непосильной. Пожалуйста, отпусти... Расстояния мучат любые привыкания, пока окончательно их не задушат. И мне кажется, я иду на дно. Что теперь? Неизвестно. Все до боли не честно. Все до боли простое. Мою боль никому не понять.

Ти точно десь є на долонях.

Вдали от меня. Ты мне опять сегодня снился. Молчишь и смотришь на меня...

Ти - смужка крізь лінію долі, Торкнулась - і я збожеволів.

Это глупо - любовь по сети. Ненавижу эти сотни несказанных фраз. Ну зачем мы играем в любовь? Это все нереально. Так больно, когда ты оффлайн. Ну где же ты? С кем ты там? Пожалуйста, не надо так... Не целуй другую...

Мов листя, о, чудо землі.
Чи дійсно була неминуча
Та зустріч і хто з нас везучий?..
І якби я за тобою не скучив,
У гавань підуть кораблі...

Море кажется пресным. В сердце просто нет места для кого-то еще. Лишь о тебе я буду всегда мечтать.

Але все одно я хочу
Цілувати твої очі.

А я не хочу писать эти глупые смс. Говорить, что люблю. Нет, я не люблю. Я тобою живу. Только я хочу тебя так сильно любить. Только я мечтаю за тебя умереть.

Хай летять до біса ночі,
Головне, що десь там ти живеш. Крихітна тоненька смужка
Ріже як сталева стружка,
Знову незручна подушка...

Иду на дно...Where stories live. Discover now