"намалюю собі друзів, як Екзюпері колись в пустелі.
слова рикошетять від стін, а дим підіймається плавно до стелі.
не впускаю свіже повітря у своє особисте пекло,
хай пусті сторінки знов дивляться сумно - мені вже не ганебно."

aesthetic of "adoring him"  https://pin.it/10WLspN