Різдво, яке змінило наше життя

Глава 3

Брат пішов , я поснідала.  Потім я пішла на маршрутку. Коли я прийшла до школи, в класі було  лише 2 людей . Я і Макс. Ми з ним в школі не розмовляємо, лише один одного підколюємо тупими жартами. Тут мені пригадався ранковий випадок , і мені стало образливо, я захотіла запитати, чому він такий? Я підійшла до його парти, він сидів у телефоні.  

Я сіла біля нього , він побачив , розізлився і запитав:

-Чого тобі треба від мене?

-Скажи лише одне ,чому ти так ставишся до мене?-сказала я

- Я скажу , бо ти вина  того,що тато п'є, через тебе мама загинається на роботі-відповів він

-Чому я вина?

-Бо саме , після того як ти народилася , все пішло під скіс-відповів він

-Тобто я винна у тому , що народилася, дякую, а знаєш, ти правий , адже це у мене було дитинство, адже це мене любили більше , ніж тебе,це я мала усе, ні мій дорогий,це в тебе все було, все ,що ти хотів, а я приходила додому і хотіла лише любові,уваги,тепла,підтримки.-відповіла я зі сльозами на очах.

- А знаєш , я піду геть з вашого життя-сказала я.

Макс понурив голову, сів за парту , я зібрала речі , і пішла геть.

Староста прийшла запитала за Ніку . Макс сказав ,що він не знає , де вона.

Тим часом,Ніка бігла зі сльозами на очах,прибігши додому ,написала Віолі.

Віоли не було в мережі. Ніка була на межі зриву, в голові слова Макса відбивалися ехом:Бо саме після того, як ти народилася , все пішло під скіс.

Вона вирішила покінчити життя самогубством, вважаючи,що так всім буде легше.  Ніка пішла у ванну , взяла ніж,ввімкнула воду.

Тим часом ,Максу написала Віола. Бо вона прочитала , те , що їй написала Ніка :

"Віола пробач за все.І передай Максу , що скоро він буде щасливий , адже мене не буде більше в його житті.Цілую ,Ніка."

Макс прожогом вискочив з класу , і побіг додому. Він хотів лише встигнути,щоб Ніка нічого з собою не зробила.

Коли він прибіг ,одразу пішов до ванної кімнати. Двері були зачинені , він вибив їх. Зайшов ,Ніка лежала непритомна в крові.Макс викликав швидку , зателефонував до матері. Ольга швидко приїхала.

Ніку відкачали . Вона спала. Поки Ольга з Максом пили чай , і він їй розповів , що сталося.Ніка прокинулася ,встала , пішла на кухню. Ольга побачила її ,кинулася до неї . Вона виривалася.Кричала:Для чого ви мене врятували? Я не хочу жити.

Ольга плакала , обіймаючи її. Ніка заспокоїлася , сіла за стіл. Вони почали розмову. Ольга вибачилася перед Нікою.Коли вона пішла , Ніка теж захотіла піти, але за руку її схопив Макс.

Вона сіла. Він сказав:

- Ніка , вибач мене за все ,якщо зможеш,я таким ідіотом був.-сказав Макс.

-Я давно вибачила тобі. Я дуже люблю тебе,братику.-відповіла Ніка.

- Сістер , я теж тебе люблю.

- Пам'ятаєш , як ти мене завжди захищав у дитинстві?- запитала Ніка.

-Пам'ятаю, ми такі щасливі тоді були,допоки тато не почав пити, і бити.

-Дякую,що врятував.

-Віолці подякуй ,в тебе класна подруга.

Доброї ночі- сказала Ніка

-Доброї ночі- відповів Макс, поцілувавши її в лоб.