Пройшло 2 години.
—Діма а давай виконаємо задання з списку?— Запитав в Діми Олег.
—Давай завтра я замучився.— сказав протяжно Діма.
—Но ти нічого не робив— Сказав Олег надув щоки.
—Не дуйся. Добре виконаємо лише одне завдання.— промовив Діма вставая з ліжка
—Добре—сказав Олег
Діма підійшов до конспекта і відкрив в том місці де має бути список.
"В списку"
-Поцілуватися з однокурсником (цей)
-Подсказать на єкзамене (закреслено)
-Викурить сигарету
-Дутилочка
-Домой на каникулы
-Прогулять пари
-Найти себя
-Использовать зтуденчискую скидку
-Потерять студенческий билет (закреслено)
-Домой на каникулы
-Тусить с однокурсником (Цей)
- Почуствовать свободу.
Діма пробігся по списку.
—Непоняв, я його загубив?— Здивовано сказав Діма.
—Дім, він під столом :-| — Сказав Олег підлітая до стола.
— Слава богу я думав що загубив його навіки— Підійшовши до стола Діма, він нахилився і тут рип
— Сука штани за 40 гривень— Сказав Діма ставая рівно. Олег ржав, а чого б ні.
—Менше дошиків жрати нада— Сміясь сказав Олег.
Діма підійшов до шкафу всяв штани.
Підійшов до лішка і знав штани, щоб передіти. Олег посинів і відвернувся.
—Олег чого смущяєшся. Ми одного полу— Одягая штани сказав Діма.
—Ти мене так смужяєш— сказав Олег.
— Добре не гарячись принце- Олег — підходя до конспекта сказав Діма.
Діма подивився в конспект.
—Олег, а "найти себе" це в якому смислі? — Запитав Шашлик підняв очі на духа.
— Не знаю, може найти свою могилу?
— Ну що Олежа, пішли.
Діма взяв конспект, і направився на кладовище, їм повезло що на вулиці дуло же світло. Студент і неопознаний літаючий об'єкт ішли в повній тиші. Коли вони дойшли до кладовища, то побачили як Антон виходить з кладбіщя. Діма подивився на нього з ненависті, а Олег з улибной на який читалася нотка грусті.
—Олег ти знаєш що тут робить це Гандон? — запитав в Духа Діма.
— Ні, не знаю, а звідки ти рішив що маю знати?— Запита Олежка
— Ну ви ж там ЛД були— сказав Діма проходячи по рядам.
— Да, були.
—Олежа дивись нашов— сказав Діма.
Діма і Олег дівилися на могилу 10 хв. Діма краєм ока побачив що Олежа труситься, і можна було поняти що далеко не від холоду. Діма поняв, що Олегу важко дивитися на свою могилу бо вона нагадує йому про той жуткий день який перевернув життя не тільки Олегу.
— Олег давай підемо вже в общагу— Діма якось доторкнувся до Олега і зрозумів, що він холодніший чим був. Олег як зачарований дивився на свою могилу. Діма тарбнув Олега, від чого він прийшов в себу.
— що таке? — здивовано сказав Олег
— Пішли вже, а то ти швидше мене в лідишку перетворишся.— Сказав Діма.
