5 Частина.
Дівчата забігли до Олі в комнату. Оліна кімната була середня, стіни були ніжно фіолетові, а потолок білий, підлога була темно сіра. В кімнаті було велике вінко з видом на ліс. Там було червоне ліжко і коричневий шкаф. Ще був стіл з малюнками.
Дівчата сіли на ліжко і начали говорити.
Оля: Так що ви хотіли розказати?
Таня: Не я і не Настя, а Маша.
Оля: Ну розказуй.
Маша: Кароче
Настя: Юбку покароче
Маша: Настя не перебивай. Кароче, я йшла в магазин за сігами і бачу Діма іде, + він сам з собою говорив.
Таня: Може він в навушниках був.
Маша: Я не тупа, ось і вирішила була перевірити і в нього не було навушників, я вирішила прослідкувати за ним і всю дорогу він говорив. Кстаті говорив він і про якийсьта конспект і список. Кароче він якийсьта страний.
Таня: Може в дурку?
Настя:ти мене здавала не помогло.
Оля: Може розтатися?
Настя: А як твоє серце хоче?
Оля: Чесно сказати наші "відносини" більше на просту дружбу похоже так, що...
Маша: Розтаєтеся???
Оля: Наперно... Подумаю.
Таня: Так хватить на місці сидіти, сіськи вруки і на кухню цим швидше приготуємо шашлики до жаренч, чим швидше ми нап'ємося.
Тим часом у Антона, Віті і Міші.
Вітя: Я чур на краватці.
Міша: Ні я
Міша старався спихнути Вітю з ліжка.
Антон: хлопці ви дорослі так що ведіть себе правильно.
Вітя подивився на Мішу, Міша на Вітю. Вони кивнули один одному взяли подушки і запустили в Антона. Антон не подав ніякої емоції підійшов до ліжка взяв подушку і кинув її в хлопців. І так насалась третя світова.
У Олега і Діми
Діма зайшов в кімнату і сів на ліжко. Олег влетів слідом за Дімой і сів на крісло, що було за столом. Олег побачив, що сюби знесли всі його речі якими він користувався. Кімната була голубою, з білим потолком і синьою підлогою. Було велике вікно з якого відкривався вид на кінець лісу і ріка, яка начиналася з великого горбака.
Зліва стояв великий шкаф. На шкафу виднілися вази, які подобались Олегові. На стіні були рами з засохлими рослинами, а на інший з метеликами. На полиці були книги. Ліжко було темно сине. Стіл був як шафа, коричневий. Самого Олега начало навіювати спогади
Pow Олег
Я повню коли були ще малі ми любили кататися разом на велосипеді. В Олі були довге, кучеряве, отже волосся. Повню як вона до мене приходила з посмішкою, вона завжди приходила з посмішкою, її віснушкі свіркали на сонці. Потім ми переїхали. В тата и мами було багато проблем так, що вони не могли приділяти нам багато часу. Коли я пішов до школи мене називали ботаном. Я винний був у тому що просто любив вчитися і читати книжки. Потім до нас перевівся Антон. Він став моїм найкращим другом. Все було майже нормально, но майже. Мені було 14 років. Тато начав майже не приходити додому. Мама дуже багато працювала я начав їй помагати по дому, в мене не було часу для друзів. І потім остався один Антон. Він мене завжди оберігав від хуліганів один із таких хуліганів був Діма. Він вже забув про те він відкрито моє лице не бачив та ще він був із паралельного класу. Потім він мене забув, бо більше не чипав. А я влюбився в свого ЛД Антона я старався це ігнорувати. Це продовжалось до 11 класу. Коли був Антон все новм, коли не було життя ставало адом. Потім ми поступили в інстетут. Саме в інституті я задумався про суїцид. Я коли лягав спати, лягав як мертвий, імено із-за того мене начали називати страним. Потім пішли слухи те що із-за мене Антон поступив в цей інститут і так далі. Я забумувався про смисл жизни і потрібен я комусь? Я думав що коли я помру нічого не станеться, бо матері стало бути всеодно на мене, з Олею я довгий час не спілкувався, в Антона було багато друзів він вообще популярний, так на що я тут? Я нікому не потрібен. І тут настав той день коли я впав з вікна. Це було не больно. Це був як сон. Ти падаєш тільки торкаєшся землі і просинаєшся. Тільки ти вже не ти. Спочатку я подумав що це був сон, але коли я подивився на руки я поняв, що я прозорий. В мою ковнату інколи заходили люди. До мене дошли слухи що Антон після моей сперті став якбудто без емоцій. Ще до мене дійшли слухи, що моя сестра теж дуже засмутилася, і не просто засмутилася, а впала в депресію. Слава Богу, вона вийшла з неї. Але так хочеться вернути все назад назад, знову стати живим. Так хочеться підійти і обійняти їх. Але знаєш, що якщо ти їх обіймеш вони замість тепла почують холод.
Кінець pow Олег
Pow Діма
Він вже так півгодини сидить. Цікаво що він там всповнив.
Але мені нада його пробуджувати.
Діма: Олежа просинайся. Ти там живий?
Діма підійшов до Олега і почав його тарбати.
Діма: Олег раді бога очнись.
Діма вже перелякався і тут йому прийшла прекрасна ідея. Він вщяк конспект і начав його покусувати. З сторони Олега був замітни рух. Діма вирішив вкусити конспект посильніше . Тут вже дух вишов із астрала і трохи голосніше застонав чим в перший раз.
Олег:Діма ти обіцяв що не будеш так робити.
Дрожащим голосом сказав дух.
Дима: Вибач принцеса я ж мав тебе якось з австралу вивисти.
Олег: Добре вибачу, но не називай мене принцесою?
Діма: Ну не знаю.
Тут почувся крик Олі
Оля: Дим, блять біжи суда, вже п'ятий раз кличу!!!!!!!!!
Діма: Біжу!!!!!
Діма: Олег ти зі мною?
Олег: Да
