13 часть!
Даня: Ярік твой голос рішає!
Ярік: Да я знаю я думаю все ж таки треба піти до того дома вдруг там нормальні люди?
Настя: Я думаю все так думають.
Владік: Тогда ідемо Даня веди нас ти лучше знаєш.
Даня: Ну тогда ідемо.
Настя: Здесь так красиво і так одночасно непонятно де ми знаходимося.
Ярік: Ми в лесу.
Аліна: Настя ми і вправда в лісі.
Настя: Да, а мені кажется поле.
Даня: О всю началися галюни.
Владік: Настя все в порядку?
Настя: Да супер...
Настя впала потірявши свідомість!
Аліна: О вот цього іще не хватало.
Даня: Настя проснися ау.
Владік: Це безполезно.
Ярік: Согласен просто беремо її і несемо.
Даня: Владік на щод три. Раз, два, три.
Владік: Ого блін не думав що Настя така важка правда я вашій за неї також.
Даня: Ну, а що тепер ідемо нам іще 1.9 кілометра.
Аліна: Я думала ми вже більше прийшли.
Ярік: Це все уява.
Даня: Так і є все давайте іти далі.
Вони ішли повільно через кущі, ветки, хлам який валявся і вот вони вже дойшли до дому.
Даня: Вот і дім і там горить іще світло.
Владік: Значить там точно хтось є.
Аліна: Може бути.
Ярік: Ні там точно хтось є.
Даня: Є так є ходімо.
Владік: А говорити що будемо?
Даня: Щось.
Тук тук.
Незнайомий 1: Відчинено.
Незнайомий 2: Хто це міг бути.
Аліна: Доброго дня...
Даня: Ми мабуть не вовремя зайшли.
Настя: Ой а це хто. СТОП ВАНЯ ЩО ТИ ТУТ ЗАБУВ?!
Ваня це брат Насті.
Ваня: Що я тут забув. Зараз розповім.
Я був приїхав після ставка коли прийшов додому всі були дома окрім тебе Настю я тоді і спитав де ти мені відповіли що ти кудись пішла і не сказала куди і вже довго немає. Ми всі переживали так як уже було пізно і ми тебе не могли найти ти була поза зоною і коли ми питалися звонити ти знову була поза зоною і це ми рішили що странно. Я був пішов до Дані думав що ти в нього но сказали що Даня також пропав і вже після того я пішов до нашої бабушки но не міг пройти була якась прірва я довго дивився біг куди вона веде но кінця краю не бачив потім я прийшов додому і взяв велосипед і я поїхав шукати дорогу на інший бік я сказав це батькам і поїхав їхав годину на велосипеді і я був в шокі що відбувалося. Потім я зустрів її мою тепер девушку і ми зараз знаходимося не найкращий можливо позі но це неважко.
Вона розповіла що в її дедушки є дом в лісу і що вона там спасає жизні людей я спочатку не розумів як но коли ми вже були приїхали і вона показала я вона це робить тоді я був в шокі від того що бачив. І міг іще більше побачити якби ми із Сонею не були на прогулянці вона собою завжди носила маски щоб ніхто її не впізнав бо не любила знакомствів но мене полюбила і ми вас спасли і я бачив що це ти но я не видавався бо не можна було себе видавати бо могли нас здати в поліцію тому такі мери осторожності вот і все може іще щось Соня хоче розповісти?
Соня: Да можу тільки давайте ви зараз відвернетися ми одягнемося бо так ну не дуже гарно.
Даня: Ладно.
Соня: Так все що я можу іще добавити принципі не багато чого оті люди які вас були закопували заживо то мій дядько і він мене також колись був закопав но дякую богу що був той час дедушка і він знав що тоді відбувається і він мене спас і сказав що мій час вже скінчився щоб я далі спасала людей і він помер з того часу я їх спасаю і це важко самому інколи просто часу не вистачає і вже буває пізно навіть но краще із ними більше не бачитися бо буде горе.
Даня: Мда історії канешно стремні ну це життя.
Ваня: Да і тепер коли ми вже всі в зборі можемо і послухати ваші всі історії.
Настя: Я лічно не протів.
Всі розповідали що з ними відбувалося протягом цих трьох днів і було всім цікаво навіть тим хто вже все знає бо багато цього відбулося за короткий час.
Настя: Вот тепер вопрос да я знаю що вже пізно майже дванадцять ночі но задам вопрос цьому у Соні одна полоска тату, а у нас всіх по три окрім Яріка в нього вже дві?
Ваня: Цим вопросом я також був задавав но ми не знаємо відповіді.
Соня: Да і як здається у вас є три жизні коли в мене лише одна і її треба берегти.
Владік: Я тут згоден.
Ваня: Ну що коли вже всі все обсудили можна лягти і спати.
Настя: Ну вообще можна но я їсти дуже хочу.
Соня: Поїсти ми всі зможемо завтра так що всім надобраніч.
День 4: П'ятниця 13!
Всі довго спали і коли прокинулися Соня із Ванею то вони всіх розбудили.
Ваня: Всім вставати.
Соня: Так як цей дім пофакту мій і також я думаю і мого Вані то давайте жити дружно і все робити що нам треба. Так як ви тільки тут перший день то зробимо ми для вас маленький пір. Ми зараз із Ванею підемо глянемо що ми зловили яку їжу і тоді вже і поснідаємо.
Даня: Да ми не протів.
Ваня: Я всігда знав що ти Даня хороший парень Насті.
Настя: Що ми просто друзі...
Даня: Да...
Ваня: Ну думайте як хочете ми пішли, а щоб вам не було нудно можете поки оглянути територію дому.
Настя: Да хорошо удачі вам.
Соня: Спасибі.
Двері закрилися і вони залишилися самі.
Настя: Це повний треш я навіть не думала що тут є хтось, а тут Ваня да іще із бабою якоїсь!
Даня: Ну що зробиш так вийшло.
Владік: Да тільки знаєте мені не дуже понравилась ця Соня ну вот вообще бере і командує що робити, а що ні і каже що вона тут главна ну нормально.
Аліна: А мені понравилася іще те що було вчора було вообще смішно я ледве сміх здержувала.
Ярік: Я тут не бачу нічого смішного.
Владік: Ну то було неожидано ладно давайте дивитися що тут і как.
Настя: Да давайте.
Даня: Народ я так розумію що світла немає но генератор десь можливо і є бо вот і холодильник і телевізор старий но є, а света немає.
Настя: Я це також побачила і це мене не дуже радує і притому що холодильник пустий і це мене не радує.
Владік: Ну прийдеться лишитися телефонів.
Аліна: Да ну нет, а як же тікток!
Настя: Ну без нього побудеш.
Аліна: Я і сутки не проживу і так у мене телефон майже здох 13% це капец.
Даня: Да я мовчу про свій мій вже не працює.
В і Н: Наші також.
Влалік: І в нас і павербанки всі сівши кромі одного і то там не багато лишилося.
Приходять Соня із Ванею.
Соня: Дивіться які два кроля тут.
Ваня: Що з вами ви навіть і на вулиці не виходили щось сталося?
Настя: Да ми будинок оглядали в середині і у нас тут з'явився вопрос один.
Соня: Ну кажи.
Настя: Тут світла що немає взагалі.
Соня: Тю ти про це світло так немає я його економлю бо для нього потрібен бензин, а грошей на нього у мене немає.
Даня: Ну в нас є дві тисячі думаю цього хватить?
Соня: Да точно хвате тільки я не знаю де його купляти бо завжди витрачала запаси які тут були. Генератор вроді і не багато витрачає топлива но коли багато що то вже багато витрачає, а газу для печі тут іще багато тільки немає що варити вода також є генератор її очищає і є в запасі.
Аліна: Так тепер все зрозуміло.
Соня: Ну все ж таки на подвір'ї також є так багато роботи но це не сильно важно я так вважаю.
Даня: Да ні ти що треба дивитися за природою.
Ваня: Або піти на охоту в нас є оружиє дідове так що можна і це.
Настя: Можна і це но треба тоді і топливо щоб те що ми підемо купимо із продуктів і що ти зловиш треба холодильник.
Соня: Я повністю согласна із Настею ну тепер нам треба рішити хто піде шукати магазин і ті що будуть прибирати двір чи іти на охоту.
