Видіння Єви

Видіння вічності

Коли працюєш у кав'ярні, ранок завжди починається з кави. Я люблю приходити на роботу першою. До всієї цієї денної метушні та навали залежних від кофеїну людей. Прийти зранку, включити апарат, зробити м'яке лате чи міцне американо та сісти за столик біля вікна, спостерігаючи за тим, як прокидається місто.

Дзенькнув дзвінок на дверях. Це Віктор. Мій сьогоднішній напарник.

– Єво! Як завжди рання пташка? – подав він розкриту долоню для привітання.

Вагаючись, все ж вдарила по ній своєю рукою. Миттю голову заполонило видіння дівчини, що кричить на нього, а згодом розвертається і йде геть. І жодні благання не зупиняють її.

– В тебе все гаразд? Виглядаєш засмученим, – намагаюсь дізнатись, в чому справа.

– Нічого подібного! Вирішив розійтися з дівчиною, тож я тепер вільна птаха. Може на побачення?

Я лише посміхнулась цій браваді та похитала головою. Шукати йому нову дівчину, чи допомогти помиритись зі старою? Ось проблема мого дару. Я бачу різні моменти з життя людей. Майбутнє. Минуле. Ніколи не знаєш, що відкриється про людину наступним. Ще б хтось сказав, що робити з цим вихором інформації. З іншого боку, мені відкривається лише те, на що я можу вплинути. Бабуся казала: "Якщо ти щось побачила, значить з цим щось потрібно зробити". Як же мало я свого часу її розпитала! Але гаразд. Повернемось в реальність.

– Кого ти обманюєш. Я ж чула, як ти розказував Едіку, що хочеш освідчитись їй!

Маска хорошого настрою злетіла з обличчя хлопця.

– Від тебе нічого не приховаєш, так? Як ти це робиш?

– Не змінюй тему.

– Гаразд. Вона мене кинула. Сказала, що я тюхтій і не виконую обіцянок. Вона, бачте, втомилася постійно штовхати мене вперед і мені час самому вирішувати, чого я хочу в житті, – розказував він, розставляючи крісла по місцях.

– А чого ти хочеш? – я зробила останній ковток солодкої кави і взялась йому допомагати.

– Її. Але вона права. Коли ми тільки познайомились, я закінчив університет, і в мене було безліч планів. Вона вірила в мене, а я пішов тимчасово працювати в кав'ярню, щоб трохи заробити грошей. Два роки вже тут. Зате адміністратор, – гірко посміхнувся, вказуючи на бейджик.