Іспанська хитрість

Новий друг

Рін вже набридли сумні думки та неймовірні краєвиди.Вона вирішила попросити у
провідниці ще чашку чаю та погортати сторінки в соціальних мережах.Це був чудовий план!До прибуття в Мадрид залишилася всього година.Рін збиралася впродовж неї відпочивати.Та, мабуть, Венера знаходилася в такому положенні, що не дала дівчині це зробити.Рін вийшла з купе.Взявши велику чашку однією рукою, а круасан другою, вона пішла назад.Раптом вона побачила якогось високого хлопця з тату.Він тримав каву і йшов прямо на неї.Раптом хлопець випадково пролив на Рін каву!Та дуже розлютилася.Хоч кава й була прохолодною, дівчині було надзвичайно образливо!Вона стала сухою пару годин тому, а тепер – знову!Рін була готова накинутися на того хлопця.Вона почала кричати на нього, той – в відповідь.Вони сварилися доти, доки в обох не закінчився запас повітря.Рін стихла, а хлопець – за нею.Коли вони зробили кілька вдихів і видихів Рін спитала:
–Як тебе звати?
–Нено, а тебе?
–Рін.Для чого ти їдеш до Мадриду?
–Хочу в якийсь коледж поступити.А ти?
–Теж.Але мабуть з моїм балом на екзамені не вийде.І вибач, я , мабуть, трохи погарячкувала.
–І ти мені пробач мою неуважність.
Рін з Нено розговорилися.Їм здавалося, що вони розуміють один одного і могли б стати друзями.
–А ти до якого коледжу хочеш поступити?– раптом спитав Нено
–До коледжу сеньйора Фернандіно, на юриста.А ти?
–Не знаю.Може і я поступив би туди, але мої оцінки не дозволять цього зробити...В мене є ідея!
–Кажи!
–А що, якщо я допоможу тобі поступити хитрістю, а ти – мені?
–Мені треба подумати...Дай мені свій номер телефону.
–Ось, – сказав Нено, діставши з кишені телефон та показуючи Рін цифри на ньому, –ти зустрінешся з сеньйором Фернандіно першою.Я піду з тобою.
–Я згідна.
Рін продиктувала свій номер телефону.Поїзд зупинився.Друзі взяли чемодани й вийшли з поїзду.Їхні звиклі до поганого освітлення купе очі засліпило літнє сонечко.Рін з Нено пішли в різні сторони.Дівчина спостерігала за сонячними зайчиками, яких через якісь три години вже не буде, на багатьох заклопотаних людей, на гарні будинки й машини.Її вабило тепло липня, легкий присмерк і тихенький спів цвіркуна.Цвіркун був впевнений у своїх нотах так, як Рін зараз впевнена, що знайшла справжнього друга, який допоможе їй з коледжом.Вона дивилася на вологу пляму від кави на футболці і на ще більшу – на джинсах.Але їй було вже не так образливо, навпаки – дівчина наспівувала собі під ніс якусь мелодію.Вона зайшла в двері маленької, але затишної квартири, яку арендувала.