Іспанська хитрість

Телефонний дзвінок

Рін сіла на диван.Вона вже не так переживала через коледж, адже знайшлася людина, готова їй допомогти.Дівчина з полегшенням задрімала.Вона прокинулася майже через годину, біля дев'ятої вечора.Сонце потихеньку зникало за горизонтом, розкидаючи сонячні зайчики по всій кімнаті через велике відкрите вікно.Надворі майже не було людей.Приїзжій стало дуже затишно в новій домівці.Вона повільно встала зі шкіряного дивану й зачинила велике вікно, з якого було чудово видно вулицю.Квартира знаходилася на третьому поверсі.Дівчина ввімкнула світло та пішла прийняти душ.Після душу Рін попрямувала до того самого дивану і хотіла лягти спати, але її погляд зупинився на телефоні.Доки та приймала душ, їй двічі дзвонила мама – сеньйора Антоніо, яка так і не змогла дочекатися наступного дня.Дівчина злякалася: тікаючи з дому вона чомусь не передбачила таку подію.Рін не знала, що робити.Та виходу не було – втікачка взяла телефон і тремтячими пальцями зателефонувала сеньйорі Антоніо.Та була дуже злякана і водночас сердита.
–Алло...– все, що змогла промовити донька,– Ти, здається, дзвонила мені?..
Сеньйора Антоніо була вражена такими словами:
–Ти навіть не хочеш сказати, що з тобою все добре і щоб я не переживала?!
–Хочу, звичайно ж хочу...
Рін розповіла про те, що з нею трапилося.Раптом прокинувся сеньйор Антоніо.Він все зрозумів і пішов до дружини на кухню.
–Люба, я ж просив тебе, подзвонити їй завтра.–він подивився на дружину осудливо, але спокійно.–І для чого тиснути на неї?Вона тільки приїхала!
Далі сеньйор Антоніо звернувся до Рін:
–Вибач свою маму за цей дзвінок.Ти, мабуть, стомилася.Краще скажи, де ти живеш.
–Я за свої власні кошти взяла в аренду квартиру...
–Ну добре, твоя мати мені все розповіла.Удачі.
Сеньйор Антоніо до хитрощів і вчинків доньки залишався досить спокійним.Він мав такий вигляд, ніби дивився цікавий фільм і його дружину це дратувало ще більше.Рін попрощалася з батьками, що далі сперечалися, і приготувалася до сну.Але згадала ще одну дуже важливу річ – їй потрібно було зателефонувати до Нено і сказати йому, що завтра о дев'ятій годині вони йдуть до коледжу, щоб якось вмовити його власника, сеньйора Фернандіно.Вона почула гудки, а через декілька секунд – голос Нено:
–Привіт!На яку годину в нас зустріч з сеньйором Фернандіно?
–На дев'яту.Зустрічаємося біля коледжу о 8.55.
–Домовились!
Рін поклала телефон на стіл і заснула на дивані...