Майстер секти і Псих

Розділ 2

— Вставай і їж.

Вранці, перед тим як я повністю прокинувся, мій рот був набитий кількома кисло-солодкими дикими фруктами, які були дуже смачними.

Він не дав мені достатньо часу, щоб проковтнути перший шматочок фрукта, перш ніж продовжувати запихати мені в рот інші. Змушуючи мене повернути голову вбік.

Я пробурмотів:

— Повільно, хіба ти не бачиш, що я більше не можу їсти.

Відколи я «завагітнів», моє життя стало набагато кращим. Принаймні, божевільний більше не намагався осіменити мене своїм насінням. Проте від цього фарсу моє серце мучилося – прикидатися жінкою досить ганебно. Але я повинен опуститися так низько, щоб імітувати вагітність перед цим маніяком.

Моє серце стискалося від болю, коли я намагався рухати лівою ногою, міцно прив'язаної до гілки. Ще ні... Ще трохи і тоді я зможу встати на цю ногу. Тоді я можу вибратися з печери й розвідати шлях для втечі.

Раптом маніяк схопив мене за щелепу і, використовуючи якусь таємничу техніку, ткнув двома пальцями мені в горло, в результаті чого їжа була проковтнута. Після цього він продовжував запихати мені в рот дикі фрукти, спостерігаючи, як я жую і ковтаю, а потім знову і знову повторював свої дії.

Чоловік також знав бойові мистецтва, і, боюся, його здібності були не низькі. Можливо, причина, чому він зійшов з розуму, полягала в тому, що його тренування дало зворотний результат. Після того, як я виявив цей факт, моя потреба відновитися і втекти стала ще більш неминучою.

— Нан-Нан, будь доброю.

Чоловік виглядав щасливим, гладив мене по голові і навіть великим пальцем витирав фруктовий сік з куточка мого рота.

Я нахмурився:

— Не називай мене Нан-Нан... Мене звати Хань Цін Янь.

Чоловік усміхнувся мені, начебто зрозумівши те, що я сказав:

— Нан-Нан.

— Хань Цін Янь!

— Нан-Нан!

— Хань! Цін! Янь!

— Нан-Нан!

— ...

Я закотив очі, здаючись. Чому я витрачав свою енергію на справу з божевільним. Він може називати мене як хоче.

Я закрив рот і перестав намагатися його виправити. Чоловік ніби помітив моє невдоволення і подав мені ще один плід. Але цього разу я не відкривав рота. Я вже був ситий і не хотів його їсти.