Герміона стала біля столу, дивлячись на двох хлопців. І тут її осяяло, згадавши останні слова Блека. Р.А.Б. Записка, що була залишена у підробленому горокраксі, була від Реґулуса. Це він мав намір вбити одну з частин душі Темного Лорда.
- Ти сказав, що в печері з тобою був Крічер, - різко промовила вона, спантеличивши двох слухачів - може він знає, де справжній горокракс? До речі так, Гаррі, Р.А.Б це Реґулус, - відповіла на його спантеличений погляд.
Рег підняв голову, переводячи погляд на Герміону, яка різко почала говорити.
- Так, так і було, - підтвердив він, - я звелів спочатку його знищити, але не знаю чи він зробив це. А так Крічер єдиний, хто має знати. Вірно. Реґулус Арктурус Блек, якщо бути точним, - юнак кивнув на знак згоди, гордо посміхнувшись. І продовжив: - Вам відомо скільки всього горокраксів? Як вони виглядають? І де їх шукати? Чи як знищити? Загалом, ви мене зрозуміли.
Ґрейнджер так само продовжувала слухати Реґулуса і помітила в голові, що в нього гарна усмішка.
- Значить треба запитати у Крічера, можливо медальйон все ще в нього і тоді нам світить удача, - підняла куточок губ, припускаючи очевидне. -Добре, Реґулус Арктурус Блек, ми тебе зрозуміли. Горокраксів? - швидко глянула на Гаррі, згадуючи число, - 5. Двоє вже знищено. Де їх шукати, ми самі не в курсі, але уявлення про їхнє місцеперебування існує та у нас є план. Про те, як їх знищити теж поки що невідомо, але ми працюємо над цим, - промовила на одному подиху.
-Якщо він не знищив медальйон, а втратив - я приб'ю його, чесно. Але він завжди відповідально підходив до всіх завдань, як і належить. Тому сподіваюся все добре, все-таки двадцять років минуло як ніяк.
Давно припускав, що Волан-де-Морт якийсь на голову двинутий, але щоб наскільки. 7 це досить багато, щоб душу розділяти. З кожним днем я розчаровуюсь у ньому і приходжу в шок ще більше, - промовив юнак, знизавши плечима, - добре те, що ви хоча б приблизно припускаєте, де вони знаходяться, а ось зі знищенням справді можуть бути проблеми, - сказав Блек прикусивши губу зсередини.
Від загрози, хоч і в жартівливій формі, у бік Крічера, Міона хотіла було заперечити, але все ж таки промовчала. Вперше у житті, мабуть. - Дуже сподіваюся, - Ґрейнджер усміхнулася у відповідь, зніяковіло опустивши очі
Ґрейнджер забула про найголовніше. Все-таки гостинність має бути.
-Чай або каву будеш? - В результаті поцікавилася.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кава, квіти й шоколад. Це тільки між нами.
Fanfic- Мені безумовно подобається ніч та все, що з нею пов'язане, включаючи небо та зірки. Я люблю цю загадкову атмосферу, світ ніби завмер навколо, - Регулус усміхнувся, занурюючись у свої думки. - Раніше я іноді втікав з дому вночі, щоб просто полазити...
