Герміона підняла голову, вдивляючись в юнака, який так швидко скоротив між ними відстань. Вона було хотіла покласти свою долоню зверху, на долоню Реґулуса, але поглянувши на Гаррі, стрималась.
— Так, я це вже зрозуміла, — усміхнулась. — Оце прямо таки зв'яжеш? — підвела брови, немовби посміхаючись, немовби ухмиляючись.
— Так, прямо таки зв'яжеш і мені навіть не буде соромно, — хмикнув Блек.
— На словах сміливий, а на ділі як? — усміхнулась та почервоніла, зрозумівши, що сказала, — Тобто а..а.. ти нічого не чув! — різко запротестувала вона.
Реґулус розсміявся, коли до нього дійшла суть сказаного і Міона почала протестувати. Потім він прикусив губу з внутрішньої сторони, аби заспокоїтися. Глибоко видихнувши, Реґ перевів на неї погляд переставши дивитися в стелю.
— Удам, що не чув, — уже більш менш спокійним тоном промовив він, — але я все ж таки запам'ятав. Можеш навіть не сумніватися в мені, — хмикнувши відповів юнак, спостерігаючи за тим, як швидко почервоніли щоки дівчини. З одного боку виглядало дуже навіть мило. А з іншого — думки самі по собі дуже таки кумедні.
За цей час Андромеда вже повернулась до кімнати з аптечкою в руках. Обережно прибравши руку с плеча Ґрейнджер, поклав ту на своє коліно, він тихо спостерігав за тим, що відбувалось.
— Зараз швиденько все виправимо, — протараторила, сідаючи поряд з дівчиною і відкриваючи диво-сумку. Жінка одразу помітила, що Блек змінив своє місце та пересів ближче до Ґрейнджер, але не наважилась це коментувати. Хоча дуже хотілось. В той ще час вона змочила ватку перекисом і почала протирати, знежирюючи.
Брюнетка тихо шикнула, стиснувши губи. В пориві болі схопитися за руку Реґулуса і стиснула, сама того не помітивши. Щипало так, що хотілося плакати, але вона трималась. Блек накрив її долоню своєю, розуміючи на скільки сильно ранки щипали, ледь помітно кивнув.
Коли Тонкс нарешті замотала рани бинтом, ґрифіндорка спокійно видихнула і пробубніла: — дякую.
Жінка кивнула і знову сховалась на кухні. Гаррі також вирішив пройти слідом за нею, було ну дуже цікаво поставити їй декілька запитань, а ці двоє чудово посидять декілька хвилин і без нього.
Реґ знову піднявся з бильця дивану, сідаючи навпочіпки напроти дівчини при цьому не випускаючи зі своїх рук її долоню, обережно гладячи великим пальцем тильну сторону руки тієї.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кава, квіти й шоколад. Це тільки між нами.
Fanfic- Мені безумовно подобається ніч та все, що з нею пов'язане, включаючи небо та зірки. Я люблю цю загадкову атмосферу, світ ніби завмер навколо, - Регулус усміхнувся, занурюючись у свої думки. - Раніше я іноді втікав з дому вночі, щоб просто полазити...
