- Я, якщо ви не заперечуєте, вирушу до своєї старої кімнати, хочу подивитися, що там, та як, - хлопець слабо посміхнувся. Трійка спустилась із горища на крайній поверх, обговорюючи нещодавно знахідку. Герміона обняла себе руками, дивлячись на Регулуса та Гаррі.
Дівчина кивнула, хоч розуміла, що за таких обставин важко було засинати. Безсоння щоночі її діставало і наводило на різні переживання. - Добре, що ти повернувся, Реґулус,- наостанок промовила вона, скромно посміхнувшись - добраніч вам - побажала хлопцям і поспішила спуститися на другий поверх.
Побажавши їм доброй ночі, якщо все ж таки вийде заснути, хоча сам не збирався. Чашки кави йому, можливо, на довго і не вистачить, але поки що бажання спати не було. Блек спустився на потрібний поверх. Світла в коридорі майже не було, лише кілька тьмяних лампочок, які ледь загорілися. Що саме собою було дивом.
Хлопець некваплячись дістався до дверей своєї спальні. На ній, як і раніше, красувалася табличка з написом, написаним від його руки. «Не входити без чіткого дозволу Регулуса Арктуруса Блека». Реґ іронічно посміхнувся, спробувавши відчинити, але двері були зачинені, а на ручці висів невеликий ключик, яким явно користувалася досить давно, судячи з його стану.
У кімнаті все було трохи розкидане, але не страшно, це було не дивно, і вкрите товстим шаром пилу. З'явилося бажання прибратися, вичистити все до блиску. Можливо пізніше вийде, точно не зараз, у будь-якому випадку це створить небажаний шум. Все ті ж меблі: ліжко, шафа, стіл. Стіни, покривала та вікна у кольорах факультету слизерин. Нічого незвичайного, але все чуже, що викликає сум, а не почуття, що ти вдома.
Дівчина зайшла до своєї кімнати, зачинивши двері і притулившись головою до неї. Послідувало зітхання. У ньому були змішані емоції. Ця ніч знову пройшла не спокійно, як і минула. Складалося враження, що доля з них насміхається.
Міона думала про Реґулуса. Цей юнак був добрим і багатьом відрізнявся від свого брата. Рег був культурним, дуже стриманим, як у Сіріусі вирувала енергія. Повна протилежність.
Для неї досі залишалося загадкою, чому ж хрещений Гаррі ніколи не згадував Реґулуса. Та й для самого Блека це була головоломка, що взагалі було дивним. Брюнетка помасажувала голову і лягла спиною на ліжко, дивлячись у стелю. Темрява і тиша. Будинок був настільки мертвим, що іноді ставало страшно. У голові Ґрейнджер промайнули деякі думки, але вона постаралася відразу їх забути. Зараз краще поспати і набратись хоч якихось сил.
Знявши з себе кофту і кинувши на стілець, залізла під ковдру, втомлено кладучи голову на холодну подушку. Незабаром вона провалилася у сон.
ВИ ЧИТАЄТЕ
Кава, квіти й шоколад. Це тільки між нами.
Fanfic- Мені безумовно подобається ніч та все, що з нею пов'язане, включаючи небо та зірки. Я люблю цю загадкову атмосферу, світ ніби завмер навколо, - Регулус усміхнувся, занурюючись у свої думки. - Раніше я іноді втікав з дому вночі, щоб просто полазити...
