Глава 1. Неправильний - Німий

88 12 0
                                    

«Якби тільки майбутнє

було таким же,

Як і мій сон минулої ночі»

Paradise

•••

Not about angels – Birdy

27 грудня

Поки за вікном вирує завірюха, тишу на кухні порушує лише тихе цокання настінного годинника, розташованого прямо над головою кучерявого хлопця. Хлопець обережно торкається кута столу витонченими пальцями та шкрябає по краю дерев'яної поверхні нігтем, намагаючись відволіктися хоча б на щось.

Але не виходить.

Думки досі заповнюють розум. Проходить ще трохи часу і, не підводячи очей, він схвильовано вимовляє:

- Джин, я справді переживаю за нього, - хлопець думає про це вже близько місяця. Він розривається на частини через неминучий вибір. Чоловік зітхає - він знає, як тяжко дається це рішення для його вразливого брата, але інакше не може бути.

- Так, Техьон, я тебе розумію, але ж ти не можеш усе життя опікуватися ним? - запевняє Джин.

Молодший підтискає губи та підминає ноги під себе, зручніше влаштовуючись на широкій дерев'яній табуретці. Занадто виділяється в сучасному інтер'єрі просторої кухні, вона постійно скрипить у тиші.

- Не можу... але...

- Ніяких але! - перебиває старший. - Те! Чімін вже дорослий хлопчик, сам все розуміє та буде тільки радий, якщо ти переїдеш до Чонгука. - Сокджин вже стільки разів це казав, але Техьон все ще переживає та не хоче приймати це рішення. Він відтягує час, роблячи лише гірше. На кухні не горять лампочки. Денного світла вистачає, щоб освітлити простір приміщення. Але через це стінами повзуть сірі тіні, та створюються відчуття туги і смутку. Сніг за вікном продовжує кружляти й опадати на землю, вкриваючи місто пухнастою ковдрою.

- Я знаю, що зрадіє, але ж він житиме один, - хлопець потирає перенісся, важко зітхаючи. Те переводить увагу на старшого, ловлячи на собі чужий теплий погляд. Думки в голові не дають спокою. Вони насідають, підкидаючи важливі спогади. І, відчувши печіння в очах через сльози, що підступили, юнак відвертається та тихо бурмоче, - ми з ним з дитинства завжди разом. А тут я візьму та кину його.

Німий: 1437Where stories live. Discover now