Гонка за лідерством від Ши Цінсюаня

Гонка розпочинається, приєднайтеся до учасників. Частина 2

Тепер вогні в храмі знову потьмяніли, вагаючись у відтінках темно-синього, пурпурного і зеленого, як глибоке море; так що це міг бути ніхто інший, як примара човнів чорної води, що тонуть, Хе Сюань - Принцеса Драконів, яка живе глибоко в печері на острові Східного моря та охороняє скарби свого батька. Його кістяні дракони ширяли з обох боків сцени, кружляючи в повітрі та залишаючи глядачів у заціпенінні.

Його макіяж був темним і красивим, його сукня була чорною і вкритою мерехтливими чорними мікроперлинами, а в його головному уборі були божественні перлини бажань - перлини дракона, змій, мідій,морських чудовиськ. Маленькі перлини повільно танцювали в повітрі навколо нього, поки він повільно робив своє видовище на головній сцені воістину вражаючим.

Цюань Їджень, наступний учасник, покладаючись на свої точні та вправні танцювальні рухи, вибрав роль Рози Вечора, танцівниці з Принца Печери Дракона. Хлопець був одягнений у строкатий квітковий одяг, який майорів, викидаючи зі складок незліченні квіточки, його духовна сила змушувала їх кружляти і кружляти по всьому храму, тоді як натовп приголомшено тягнувся до них.

Густий туман заповнив сцену - це був генерал Ке Мо, що повільно увійшов як Небесна Цариця, богиня гаряче шанована у всіх портових селах, що захищає кораблі від затоплення. Його сукня була скляною і світло-блакитною, як спокійні води, які відбивали небо і спокійно пливли; у руці він тримав ліхтар, спрямовуючи кораблі в безпечну гавань. Глядачі, дізнавшись про доброзичливість богині, зааплодували.

Туман розвіявся з наступним учасником, показуючи приголомшливий сад у кольорі, як чудовий гобелен із білих півонії. Увійшов Пей Су, зображуючи казку про Квіткових німф, спокусливих дам із саду пана Хвана з Дзяо Джоу; у сукні з червоних камелій, він ходив легко і граціозно, як квітка, з милим і ніжним обличчям, з довгим волоссям, що спадає на спину.

У всьому храмі знову стало темно, і юрба приготувалася до останнього учасника. Сє Лянь увійшов, немов яскравий висхідний місяць; мільйони маленьких мерехтливих вогників запалилися в повітрі, просто відбиваючи його яскравість. Він представляв принцесу Кван Їн, чисту і жалісливу принцесу, яка відмовилася від земної влади та багатства, ставши богинею Милосердя.

Його сукня була перлинно-білого кольору, що робило постать принца красивою; принц мав з тонку талію і рукава, що майоріли, ніби він був зроблений з хмар на сході сонця. Макіяж чоловіка вийшов спокусливим; на ньому було звичайне добре і співчутливе обличчя, як у самої богині Милосердя; з довгими бровами і чарівними очима - він був точнісенько як принцеса, що випромінювала шляхетність, його аура випромінювала сліпуче яскрава світло. Зіткнувшись з таким разючим видовищем, ніхто в усьому храмі не міг і слова вичавити - всі затамували подих, втративши дар мови.

Світло згасло, і все зникло. Здавалося, що всі душі, які кружлялі раніше біля принца, попливли в чудовий сон, і через деякий час вогні повернулися до того стану, в якому вони були до початку вистави. Публіка відразу прийшла до тями, тріумфуючи і шалено голосно аплодуючи.

Ши Цінсюань повернувся на головну сцену, розмахуючи віялом, тоді як конкурсанти поверталися один за одним і вишиковувалися у лінію. Навіть без ефектів духовної енергії вони, як і раніше, виглядали приголомшливо, їх сукні та макіяж залишалися неперевершиними.

- Тепер, пані та панове, наші королеви розповіли нам казки на віки - справді незабутній та легендарний вечір! То хіба нам не пощастило стати свідками такого видовища?

Глядачі знову збожеволіли від шуму. Володар вітрів яскраво усміхнувся і продовжив:

- Однак має бути лише одна Королева Гонки за лідерством! Отже, послухаймо проникливу критику наших суддів, а потім кожен зможе проголосувати!