Гонка за лідерством від Ши Цінсюаня

Гонка за лідерством Ши Цінсюаня; притча у всіх Трьох Світах

Через три місяці після Гонки Ши Цінсюаня Сє Лянь вирушив до Небесної столиці, де всі чиновники й досі говорили про фестиваль. Те саме в селі Водних каштанів, те саме в Королівськійі столиці, куди чоловік відправився за якісним письмовим приладдям для Хва Чена.

Через кілька днів він повернувся до Примарного міста і прямував на ринок, щоб зустрітися зі своїм чоловіком. Усі примари довкола весело зустрічали принца.

— СТАРШИЙ ДЯД.. ДАОДЖАН СЄ! ЛАСКАВО ПРОСИМО, МІЙ ПАНЕ!

— ДЛЯ НАС ВЕЛИКА ЧАСТЬ, ПРИХОДЬТЕ, ПРОХОДЬТЕ, ХЄ-ХЄ-ХЄ! — та інші подібні випадково-хаотичні привітання летіли навсібіч. Принц усміхнувся, граційно вклонившись, його реакція із визнанням ще більше схвилювала примар.

Хва Чен, побачивши його, усміхнувся, міцно обійняв і поцілував, сказавши:

— Ґеґе. Я шалено сумував за тобою, — і цілував його знову, і знову, і знову. Сє Лянь відповів на поцілунок, щасливо сміючись.

Примари навколо радісно зааплодували і голосно заляскали в долоні, наче дивилися театральну виставу.

— Забирайтеся! —  їхній володар гримнув на них як завжди, і вони квапливо пішли, щоб продовжити свої справи.

— Я теж сумував за тобою, Сань Лане, — сказав принц, погладивши обличчя чоловіка, і додав: — Давай проведемо разом кілька днів, якщо ти не надто зайнятий?

— Ніколи не надто зайнятий для ґеґе, — відповів той.

— Подивіться, що я привіз тобі з Королівської столиці — письмове приладдя! — усміхнувся Сє Лянь**

Його співрозмовник відразу зробив непроникне обличчя. Він подумав про щось інше, чим би краще вони займалися наступні кілька днів, крім занять каліграфією.

— Не будь таким, — знову засміявся Його Високість. — Дивись, я ще приніс матеріали для малювання.

— Оу? Правда? — Хва Чен, здавалося, підбадьорився. Він міцніше обійняв Сє Ляня, притягнувши його ближче, і сказав:

— Чи означає це, що ґеґе знову збирається працювати для мене моделлю? — потім він злісно посміхнувся.

— В оголеному вигляді?

— Сань Лане! — відповів принц, червоніючи.

Хва Чен зробив вкрай фальшиве безневинне обличчя.

— Що, ґеґе? Це лише мистецтво.

Він розсміявся над збентеженням принца, а потім схопив його за руку, щоб повернутися до храму Тисячі ліхтарів. Вони йшли неквапливо, весело говорячи.

— Я не можу повірити, Сань Лане. У Небесному дворі, у селі Водних каштанів, у Королівській столиці, у Примарному місті всі говорять про Гонку Ши Цінсюаня!

— Добре, людям цікаво буде побачити СПРАВЖНІ дреґ-шоу, а це більше підходить для Примарного міста, — сказав той. Він самовдоволено посміхнувся, подумки зазначивши, що йому ще треба буде подбати про той пропускний квиток для входу.

— І я повинен сказати, — додав принц, —  що ти все ще жах Небес після того, як перетворив Пей Міна на ляльку, — Його Високість трохи усміхнувся, похитавши головою. Володар примар знову посміхнувся і поцілував того в щоку.

— Я справді в захваті від Володаря вітрів, — продовжив принц, — він справді такий заповзятливий. Його фестиваль став новаторською подією, що змінила світ, просуваючи терпимість та різноманітність у всіх Трьох Світах.

Потім він переконано додав:

— Серйозно, — після цього він зможе досить легко піднестися на Небеса.

— Ґеґе, — Хва Чен від душі розсміявся, — Ши Цінсюань став таким беззаконним після втрати своїх божественних сил, йому більше не підходить бути небесним чиновником. Якщо він підніметься, може просто зістрибнути вниз.

Це було б справді іронічно; Ши Цінсюань, після підйому сумнівними шляхами і манівцями, нарешті, вознісся завдяки своїм власним навичкам і заслугам, просто щоб зістрибнути назад вниз. Але Хва Чен, ймовірно, мав рацію. Володар примар та вітрів гарно розуміли один одного.

Принц теж розсміявся, хитаючи головою. Він був радий тому, як усе обернулося для його друга, тільки всім серцем бажаючи ніколи більше не носити підбори. Все ще тримаючи Сань Лана за руку, Сє Лянь дозволив провести себе всередину храму Тисячі ліхтарів.

Примітки:
**(прим. пер: Аа, все, не пощастило, не поталанило, напевно Хва подумав про трохи інше =)