Проснулась я від дзвінків на телефон, спочатку я їх ігнорувала і старалась заснути знов але це не закіньчувалось і в якийсь момент я не витримала і вже зла підняла трубку навіть не подивившись хто
РОЗМОВА (Е-Елізабет; Дш-Джош) Дш-Бет ти де?! Е-сплю! Дш-ох..тебе вже тут чекають хвилин 20 Е-блять! Дш-їдь давай Е-ага КІНЕЦЬ РОЗМОВИ
Я не довольна піднялась з ліжка але розуміючи що вже запізнююсь, а я це ненавижу і ненавижу когось чекати, полетіла максимально швидко збиратись. Вмилась, зробила практично не замітний макіяж за хвилини три, чесно, я так в житті швидко не красилась, потім вділа один з любимих образів:
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
Зробила таку зачіску (як на фото) і як і зазвичай не поснідавши на власній машині поїхала в офіс який на щастя знаходиться в 5 хвилинах їзди від мого дому, що було зроблено спеціально
📍office ?-добрий ранок міс Хосслер-привіталась зі мною по привичці дівчина на першому поверсі яку я як завжди проігнорувала і на ліфті піднялась на останій з 16 поверх і спокійно зайшла в свій кабінет не дивлячись на те що запізнююсь і мала би бігти, я ніколи так не роблю Зайшовши я побачила в кріслі біля свого столу кучерявого блондина в ідеально сидячому на ньому чорному піджаку і білій не докінця застібнутій сорочці серез яку просвічувались його тату Я спокійно сіла напроти нього не перестаючи його в відкриту роздивлятись впринципі так само як і він мене, тільки вже з явною ухмилкою на лиці. І що було тяжко не замітити, роздивлявся він явно не мої красиві очі, до цього я звичайно привикла, але я це так ненавижу Е-так і будете мене роздивлятися містер чи може розкажете, чому прийшли саме до мене?-нарущила я тишину своїм холодним тоном (В-Вінсент) В-кхм..Вінсент Хакер, можна просто Вінні-усміхнувся він Е-я не питала, як вас звати-фиркнула я Я хотіла ще щось сказати, як тут з сусідньої кімнати вийшов Річардс Дш-Оо Бет! Ти якось швидко-насміхався він підходячи до мене Я закотила очі Дш-ти знов вчора гарно відихнула? Е-іди працюй Джош, якщо не бачиш я занята! Дш-ой які ми злі-усміхнувся він-ти щось їла?-запитав він вже майже зайшовши до себе Я лиш подивилась на нього недовольним поглядом типу «коли я мала вспіти?», він викинув і нарешті зайшов др себе Е-ну так що, ви відповісте мені?-перевела я нарешті погляд на явно молодого хлопця який весь цей час наблюдав за нами двома В-мені потрібен сучасний дизайн мого нового офісу в стилі модерн-відповів він розслаблено розкинувшись на кріслі переді мною і не відводячи погляду карих очей від мене з явною цікавістю Е-ну гаразд, тоді внесіть предоплату і Джош почне цим займатись коли ви дасте нам більше дителей, чого б ви хотіли-навіть не дивилась я на нього а рилась в документах і говорила В-*як не вічливо, вона така стерва*-підмітив він для себе-ні, я би хотів щоб цим займались ви Елізабет Хосслер! Е-Бет!-підняла я на нього злий погляд В-окей, окей,-не розумів він для чому так категорично, але не спорив-ну так ти згідна? Е-ми не переходили на «ти» містер!-фиркнула я В-як офіційно-він явно ухмильнувся але я цього не бачила-я готовий заплатити в двоє більше, але щоб цим проєктом займались ви Я подивилась на нього уважно декілька довгих сикунд не розуміючи цього Е-навіщо це вам?-я так само як і він відкинулась на спинку схрестивши руки на груді В-я вам більше довіряю і впевнений у такої красуні, як ви, вийде все ідеально-усміхнувся він і явно наблюдав за моєю реакцією, яка була як і завжли нульовою Е-ці дешеві компліменти можете залишити для когось іншого. Вінсент, як він мені представився, дивно ухмильнувся В-*а вона не така проста, цікавенько* Е-я погоджусь тільки якщо мені сподобаються ваші ідеї В-гаразд, пропоную піти в кафе, тут на першому поверсі і там все обговорити Е-ні, я працюю тут В-ну ви ж нічого не їли-а він знає на що давити Е-*ну от чого так підслуховувати?!* В-ну так?-усміхнувся кучерявий побачивши мої вагання Е-ох..окей Він самодовольно усміхнувся і встав так само як і я Е-Джош, я скоро-крикнула я йому зі свого кабінету і ми вийшли
