Вже лежачи в ліжку мою голову не покидала одна тільки думка яка мене бісила Е-*як би до нього поставився Джей?* Е-*ааа..стоп! Чого я взагалі про нього думаю?!* З такими думками я і заснула пртрашивши в якесь дивне і не знайоме місце, щось по типу парку? Озирнувшись я замвтила в декількох метрах його... Е-Джееей!-закричала я і побігла до нього та в метрі зупинилась, далі не змогла рушити, це було так дивно-Джейден?? Джей, що ти тут робиш? (Дж-Джейден) Дж-придивись до нього, йому можна довіряти Елізабет!-він не назвав його імені але мені цього і не потрібно було Е-ти впевнений..? Дж-я його знаю..знав Е-твоя думка для мене важлива Дж-ти велика молодець Елізабет Е-я сумую за тобою Джейка..-сумно усміхнулась я Дж-не зациклюйся на мені Е-як? Джей, ти самий близький для мене, кому я можу так довіряти, хто буде мене заспокоювати, кому я зможу виговоритись?! Дж-ти вже знайшла.. не вспіла я і слова сказати як він іспарився ніби його переді мною і не було Тут різко я проснулась і дивним було те що я пам'ятала цей сон ідеально, як реальну розмову Е-*що це було?* Е-*але можливо він правий..?* Е-*так, це завтра! Бет спати!*-і я знов відкинулась на подушку
Morning Сьогодні вихідний а значить я змогла виспатись і спала напевно ще довше як би не почула шорохи на низу від того що тато вже прокинувся Поки я лиш вмилась і в піжамі побігла наниз Е-добрий ранок татку-побачивши чоловіка який вже гутував нам сніданок я не приізвольно усміхнулась Джон-привіт-він відволікся і обійняв мене Е-коли ти їдеш?-сіла я разом з ним за стіл Джон-їмо і їду Я сумно усміхнулась Джон-не переживай, ми ще побачимся Я кивнула Ми поїли і я провела тата Е-таак..-я подивилась на годиник-в мене ще є час І саме тому я спокійно пішла в душ провівши там багато часу, зробила масочки, потім висушила волосся і нарешті стала збиратись на саму вечірку, хоча ні, це все ж таки показ нової колекції Dior куди мене запросила мій знайомий, він відомий фотограф Спочатку я одягнула образ цього бренду який по-перше купила заздалегіть і спеціально, а по-друге це дуже не звичний для мене одяг, він далеко не чорний і так, сьогодні я точно буду замітною в натовпі. Потім сіла робити макіяж на який потратила багато часу: І поки встигала виклала фото в сторіс:
@bethossler
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
«@dior»
Через 15 хвилин які я провела в інстаграмі мені там же прийшло повідомлення від Вінні В-«виходи)» Я схопила сумку, в останнє подивилась в дзеркало і вийшла. На дворі мене вже чекала машина а поруч кучерявий блондин і окинувши його поглядом знизу верх я завмерла, сказати що я зараз в шоці це промовчати Те що він стояв знов з великим букетом пілонів мене здивувало менше ніж те що він теж був в рожевому костюмі і теж як в мене, в нього під піджаком нічого не було тільки я само собою хоть трохи прикривалась, ну от саме на нього торсі і тату мій погляд і зупинився, поки я підходила до нього мій погляд не відривався від змії навколо його шиї ну і нижче... В-Елі..-він запнувся-Бет, ти просто..просто неймовірна!-він теж уважно роздивлявся мене-від тебе неможливо відірвати очей-з блиском в очах говорив блондин що заставило мене ледь замітно усміхнутись Я згадала слова брата і сказала: Е-Елізабет! Він був явно здивований але швидко скрив це за усмішкою і протягнув мені квіти В-*я цього добився*-наскільки він був довольний собою в середині тяжко передати словами Е-дякую-тихо сказала я В-прошу вас, міледі-він відійшов і відкрив мені двері свого дорогого жовтого авто В-нас сьогодні помітять всі можливі журеалісти і камери-насміхався він відмічаючи наші яскраві образи Я теж це розуміла і вже готувалась до цього бо прекрасно розуміла що знав двох раніше не бачили та і взагалі щоб я появилась на публіцист з кимось з хлопців, це практично не реально.
Прийду додому і викладу цей фанфік ло кінця, люблю💓💓💓
