Свіжість. Червоне полум'я поступово охоплює небо. Пташки цвіркають одна одній нові плітки, які зібрали за ніч. Дим цигарки, що повільно тліє у мене в руці, приємно пощіпує горло. Останній літній світанок завжди був для мене чимось особливим: він просякнутий натхненням і сумом одночасно.
Я скидаю недопалок в банку з-під содової й обіймаю коліна обома руками. Уявлення не маю, чого чекати від цієї осені. Рік тому я засинала в обіймах дівчини, що навчила мене грати на укулеле її улюблену пісню і палити траву. Хоча вона й виявилася паскудою, та тоді я була найщасливішою у світі. Солодкі поцілунки Стефані тоді були для мене найкращим снодійним, тому я навіть не дочекалася улюбленого світанку тридцять першого серпня. Наступного року я зустрічатиму сонце вже студенткою коледжу, звичайно якщо не помру десь посеред випускного класу, тому що настання цьогорічної осені відчувалося надто дивно. Всередині був цілковитий спокій, що надзвичайно бентежило, тому що це, бляха, останній рік мого дитинства.
Я підіймаюся з плетеного крісла і виходжу з балкону, затуливши двері, з надією, що залишу усі думки там. Білосніжні простирадла бавилися з ранніми сонячними зайчиками, поки я не потурбувала їх своїм падінням у ліжко. Постіль яскраво пахла ягідним спреєм, що я користуюсь щоліта вже декілька років поспіль. Варто вже закинути його куди подалі.
Мій телефон вібрує десь біля вуха, коли я вже майже заснула, тому я беру його до рук, щоб дізнатися, кому я треба в такій-то годині, і послати його.
Нейт: Я заїду за 10 хв?
Я зітхаю і дивлюся на годинник. 5:43.
Я: Окей, чекаю.
Прикладаючи величезні зусилля, я підіймаюся з ліжка і йду у вбиральню, щоб хоча б причесатися. Чесно кажучи, я б з радістю відмовила Нейту і лягла спати, натомість я роздягаюся і вирішую прийняти душ, щоб не заснути прямо зараз.
Прохолодна вода миттю пробуджує і ніби змиває усі думки разом із брудом. Моє тіло поступово вкривається мурахами від надто низької температури води, але я відчуваю свободу, тому не змінюю її. Я з полегшенням видихаю і вимикаю воду, швидко знаходжу свіжу білизну і одягаю величезну футболку чорного кольору, коли чую дзвінок у двері. Швидко перебираючи ногами, я збігаю униз і відчиняю двері Нейту.
— Ти така гарна, — каже він і відразу цілує мене, міцно обіймаючи за талію.
Я відчуваю запах алкоголю і його жахливих електронних цигарок, але цілую Нейта у відповідь, пропускаючи всередину дому. Його губи завжди були на смак ніби недостатньо ідеальна цигарка з післясмаком терпкого кавуна. Нейт розриває поцілунок і щипає мене за дупу, розуваючись.
