Починалися зимові канікули. Ситуація із тролем закінчилась трагічно. Загинула дівчинка з Ґрифіндору.
Будні на факультеті змій були простими і спокійними.
Альтаїр вчився перетворюватися в анімагічну форму. Це б зіграло йому на руку. Зробило б дії більш дієвими.
Сьогодні йому прийшов лист від Регулуса.
"Miй дорогий син!
Сподіваюся, що в тебе все добре. Я хочу тобі дещо розповісти.
Колись ти питав у мене хто твій батько. Я казав, що потім поясню. Схоже це потім настало просто зараз.
Твій батько Сіріус Блек. Ти уже знаєш, що чоловік маг може завагітніти від іншого чоловіка, як і жінка від жінки. Рід Блек має прокляття. Спадкоємців і спадкоємиць тягне один до одного як правило в 23 роки це проходить.
Мені було 15 коли я почав спати з Сіріусом. З 15 до 17 я можно сказати думав, що кохаю його. Проте це не так. Я не хотів, щоб хтось знав правду, проте вирішив все ж таки розказати. Ти маєш знати правду, якою б гіркою вона не була.
Я міг би сказати Сіріусові, що чекаю дитину, проте злякався. Нічого не сказав. Лише в листі зізнався.
Чесно кажучи, я сумніваюся, що зміг би сказати усе це в очі тобі чи твоєму батькові.
Пробач, що нічого не говорив тобі. Ти маєш повне право на мене злитися.
Пробач, що я так вчинив."
Серце Альтаїро забилося частіше. Він знав, що рано чи пізно правда відкриється, проте навіть подумати не міг, що правда буде така.
Він уважав, що Сіріус його дядько, а виявилося, що він його батько.
Альтаїру потрібен був час подумати. Пів дня Блек ходив як у воду опущений.
- Ал, що сталося? - спитав Гаррі.
- Нічого страшного, просто дещо не виходить у моєму проекті, а так все добре! - збрехав Альтаїр.
- Не знаю, що ти за гру задумав, проте прошу будь обережним. Драко зараз із батьком, проте твій стан хвилює і його! - сказав Гаррі.
