- Два хлопці, Да́ян та Нік, стикаються в бібліотеці. Нік вирішив познайомитися з цим "гарним хлопом". Він почав розуміти що Даян йому подобається.
- Він і не здогадується на що це все перетвориться..
Це був вітряний, сніжний, грудневий вівторок. Нік як завжди зайшов до своєї улюбленої бібліотеки. Він вже знав до якої полички з книгами йому підходиди щоб знайти те, що йому цікаве.
Нік взяв книгу "Полліанна". Він бачив фільм по ній, але ще не читав. ( До речі раджу, офігенний роман. Усім піде. Чи то підлітки, чи то дорослі люди ) Пройшовши до своєї улюбленої місцини з пуфиками, він бухнувся на один з них та занурився в читання.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
-------------- через 20 хвилин ---------------
Нік помітив що якийсь хлопчина тягається до всій бібліотеці.
*Мабуть вперше тут* - подумав він - * Може допомогти цьому бідоласі?.. Так, точно треба допомогти*
Нік підвівся та побрів до новенького.
- Гей! Тобі потрібна допомога?
- А.. о.. думаю що так..
- То що ти тут шукаєш ?
- Хотів би почитати підліткову літературу
- Хмм.. Пішли. Я знаю де полички з підлітковою літературою.
Далі Нік повів незнайомця. Поки йшли новенький спитав:
- А.. як тебе звати? - трохи боязко спитав Даян.
- Я Нік
- Я Да́ян, будемо знайомі
- О! Поглянь, ми прийшли - Посміхнувшись сказав Нік.
- Дякую що провів - подякував той. - Який тут великий вибір!
- Так, за це я й люблю цю бібліотеку. Тут є безліч книжок в різних жанрах - Нік посміхнувся - Теж обожнюєш підліткову літературу?
- Звісно!
Даян обирав що б йому почитати. Нік же вирішив не відходити. "Раптом йому знадобиться моя допомога ? " - подумав він.
Даян достатньо швидко обрав книжку та повернуся до Ніка. Він взяв книгу "Дівчина Онлайн"
- О, то ти ще тут - трохи ніяково сказав Даян - Вибач, я певно відволікаю тебе від читання. Тобі не слід витрачати час на мене.
- Та нічого страшного. Мені приємно допомогати новеньким ) - з посмішкою відказав Нік.
- Тоді добре - також посміхнуся новенький - гайда читати !
Даян різко хапонув за руку Ніка та побіг до читацької зони з пуфиками.
Коли хлопці добігли Нік трохи обурено мовив
- Господи.. Нащо ж так різко й швидко?
- Ой.. Вибач, мені не слід було так робити. Тобі не погано?
- Ні, все добре. Але, будь ласка, не роби так більше
- Хах, добре
Хлопчаки всілися на пуфики та розгорнули свої книжки.
-------------- Пройшло 15 хвилин -------------
Нік відвів погляд він книги на Даяна. Раптом, сам не очікуючи цього, почав думати:
" А він гарний... Файний хлоп.Зачекайте... Про що я в біса думаю?! Ми всього декілька хвилин знайомі! Та й ще.. Можливо він гетеро. Так, все, треба читати "
------------- Минуло ще 30 хвилин -----------
Даян витягнув телефон зі своєї кишені
- Чорт! Вже майже пів шостого! Мені час йти - Злякано мовив Даян.
- Гарна ідея. Мені не завадять нові знайомства, я нещодавно переїхав до цього містечка.
Хлопці обмінялися номерами телефонів. Даян попрощався і швидко, натягнувши портфеля, побіг до виходу з бібліотеки.
- Схоже в мене з'явилася нова симпатія... - замріяно промимрив Нікі
---------- Кінець першого розділу --------
Звертання автора :
Довго я писала цей розділ. Майже пів місяця :" Сподіваюсь вам сподобається розповідь. Я не багато бачила слеш (яой) історій на українській мові. Буду намагатися просунути це :D
Обов'язково відпишіть в коментарях якщо вам сподобалася перший розділ ( а також робіть зауваження, я буду прислухатися )❣️.
Йой! Нажаль, це зображення не відповідає нашим правилам. Щоб продовжити публікацію, будь ласка, видаліть його або завантажте інше.
