All my secrets

Частина 1

  Дівчина дивилася у вікно на людей, які проходили по платформі. Це були не ті учні, для яких поїздка до Гоґвортсу була головним щастям у житті. Це були залякані та загнані підлітки, які не мали іншого вибору. Всі з якимось побоюванням озиралися набік, з недовірою дивилися на людей, не підводячи очей. Від цієї похмурої картини в серці Пенсі щось закололо, а на душі стало дуже сумно. Десь усередині оселилася порожнеча, у неї забрали щось дороге. Вона пам'ятала, як ще на першому курсі маленька і довірлива Паркінсон мріяла, як стане дорослою і вступить на останній курс. Це життя здавалося їй щасливим і безтурботним, тоді вона думала, що здобуде любов і авторитет. А що вона отримала у результаті? Мітку смертежера та майбутній пекельний рік, який було б за радість хоча б пережити. Від цих думок до горла знову підступив ком, а мітка відчайдушно запульсувала. Пенсі голосно видихнула, намагаючись прийти до тями.

  Раптом двері купе відкрилися. Пенсі перевела погляд у той бік. Нот... У якийсь момент вона почала думати, що вона зовсім не приїде до Гоґвортсу, бо хвилини очікування дуже розтяглися. Вони не бачилися ціле літо і, можна не сумніватися, що багато чого пережили. Але незважаючи ні на що вони залишалися один для одного такими ж дорогими й близькими людьми. У його обличчі щось змінилося. Пенсі відразу це відзначила. Нотик помітно подорослішав і став серйозним. Ех ... Здається Слизерин втрачає все більше відчайдушних гуляк! Пам'ятається, як Паркінсон з Нотом запалювали весь 6 курс.Можна відзначити, що у Снейпа на голові з'явилися перші посивівші волосинки. Від думок та спогадів, що спливли у свідомості Паркінсон, по тілу розлилася хвиля тепла. Панічна хвиля змінилася обстановкою домашнього затишку, яку Нот вніс у це сіре купе. Губи Пенсі самі по собі розпливлися в щасливій посмішці, а на щоках з'явилися такі рідкісні ямочки.

- Тео... Я вже подумала, що ти не приїдеш - сказала Паркінсон, поправляючи темне волосся.

-Прийшов .. як бачиш - його погляд був вологим і слизьким. У темних очах, чий відтінок апріорі мав зберігати тепло, панувала холодна морозна ніч.

  Нот знову зробив серйозний вираз обличчя і глянув у зелені очі Паркінсон, коли та посміхнулася, і ямочки на щоках округлилися, роблячи дівчину ще красивіше, він зковтнув, думаючи над тим чи може він собі дозволити знову почуватися; комфортно-і-тепло-поряд-з-нею, адже вона не знала правди, може після того, як він розповість, Пенсі відвернеться від нього, назавжди. Нервова напруга досягла межі, ще секунда і здавалося в темряві його розуму заіскриться електрика.