Хьонджіну 35, він так і не розлучився. Він не хоче жити. Мінхо залишив його не витримавши таких стосунків, і Хван його розуміє, тому і відпустив. Ніхто не хоче бути "третім зайвим". Джін грає роль хорошого чоловіка, а вечорами заливається алкоголем. Його життя зіпсоване. Чи є потреба його продовжувати? Точно, ні. Сьогодні він дізнався, що Мінхо в стосунках з Ханом і вони їдуть працювати за кордон. Це і стало останньою краплею для його втомленої життям душі.
- Хто ти? - тихо питає він у свого відображення, стоячи перед дзеркалом у ванні, - Не знаєш, от і я не знаю.
Ідеальний спосіб закінчити своє життя для Хвана це таблетки. Він думав, ще й над газом, але це наразило б на небезпеку інших, а він хоч і був егоїстичним, але не настільки. Хван витягує свої заспокійливі. Висипає практично все собі на долоню, салютує відображенню та закидує до рота. Проковтнути всі таблетки важко, вони ріжуть горло, але Джін робить це. Запиває їх вином з пляшки, та опускається у холодну ванну з головою. Закриває очі та уявляє, як добре йому було з Мінхо. Хлопцю холодно і здається, що від води замерзає сама його душа. Він втратив все, що мав. Хо не повернеться до нього, а батько і далі зневажатиме, хоч він давно виріс. Хьонджін помирає з усмішкою на обличчі, та думками про Лі.
Через кілька хвилин до його квартири вривається Мінхо. Чоловік не відразу розуміє, що сталося, та чим ближче підходить до ванної тим страшніше стає усвідомлення того, що сталось невиправне.
- Хьонджін, - з надією кличе Хо. Йому здається, що ось зараз він з усмішкою вийде до нього, обійме та поцілує. Та надії брюнета руйнуються коли він відчиняє дверрі ванної. Він бачить холодне тіло, та падає на коліна. Починає плакати. Не хоче в це вірити.
- Ні цього не може бути! Хьонджін, вставай чуєш! Якщо це якийсь жарт, то він не смішний! Хьонджін, - жалісний тон, бо Мінхо розуміє, що запізнився і нічого виправити вже не зможе. Він притискає до себе мокре тіло коханого та ридає, не в змозі опанувати себе. Горе. Це все, що він може відчувати зараз
Лі довго не міг прийти до себе після смерті Хьонджіна, і навіть Хан не допомагав йому. Дипресія. Діагноз який поставив йому психотерапевт. Та Мінхо не хотів жити. Не бачив сенсу. Йому це було непотрібно. Неіснує Хьонджіна, неіснує і його. Саме так він думає роблячи крок униз...
