Розлучися зі мною за 30 днів

День 21

Уявіть, що ви —Кім Сокджин, зненацька, правда? Ви сидите на кухні в гордій самоті і колупаєтесь вилкою в чачжанмені. Ваш найкращий друг, Пак Чімін, другий день пропадає на роботі до ночі, виправдовуючись тим, що має нові проекти. Звісно, навіщо зізнаватись, що він злиться на Юнгі та себе, насамперед. А ваш другий найкращий друг перебуває у легкій ейфорії, бо його дружина народила йому двох близнюків. Спочатку, правда, Хосок волав на всю лікарню, бо «ти що, жінка, очманіла народжувати одразу двох? А я тобі казав, що треба було ходити на узі! Але ні, навіщо це нам?». Наступного дня Хосок, звичайно, заспокоївся і не відлипав від Міни та своїх чарівних малюків. Джин глибоко зітхає і обводить сумним поглядом свою порожню кухню. Намджуна немає в його квартирі вже третій день, і Сокджин відверто сумує за ним. Він навіть не думав, що встиг звикнути до постійних погромів, проблем цієї великої дитини, до його постійного чхання та влазіння у розмови з любою мамою. Та, здається, почала щось підозрювати про орієнтацію сина, коли в черговий раз почула на тлі «твої ніжки дивовижно виглядають у цих штанях», сказане чоловічим, хрипким голосом. Джин тоді знатно почервонів, але у відповідь лише шикнув голосно і зубами клацнув. А зараз Сокджин сидить один і мріє про те, щоб Намджун говорив усе, що його душі завгодно, аби тільки говорив. Джин уже тягнеться рукою до телефону, вдесяте за вечір, так, коли чує трель дверного дзвінка, що розноситься самотньою мелодією по квартирі. Кім кидається в коридор з усіх ніг, а перед самими дверима гальмує і не наважується відчинити. Тому дивиться в око і видихає, навіть не помічаючи, що встиг затримати подих.

— І що ти забув? — питає Джин, коли нарешті відчиняє двері й дивиться на гостя максимально зневажливо.

—Тебе? Своє особисте божество? — сміється Намджун і проходить у квартиру, ніби то його будинок. Хоча це вже давно так.

— Я, здається, казав тобі не приходити.

Джин складає руки на грудях, ледве стримуючи щасливу посмішку, яка намагається прорватися крізь його напускну байдужість.

—Ну, а я, здається, плював на твої слова, —парує Джун і тупає на кухню, кричачи попутно: —Сподіваюся, у тебе є їжа.

Сокджин поправляє розкидані чужі черевики, акуратно ставлячи їх на килимок, і йде слідом, в душі лаючи себе за те, що нічого не готував уже кілька днів. Коли він заходить на кухню, Намджун гидливо колупає однією паличкою в холодній локшині, а потім відкриває холодильник, щоб удавано жахнутися.

— Зізнавайся, тебе пограбували?

— Ніхто мене не грабував.

— Їжа сама пішла від тебе? Інакше де вона?

—В магазині. Не знав? Їжа зазвичай у магазині. Іноді вона ще росте на полях, у лісі, живе у загонах, росте на деревах...

Джин не встигає домовити, бо його затикають чужі губи. Намджун притискає його до стіни, міцно обіймає за талію і кусається, вимагаючи відповіді. Сокджин не ворушиться швидше від шоку, ніж від небажання чи впертості. А Намджун переривається, уважно вдивляючись у чужі очі навпроти.

— Ти не божество, а осел упертий, — робить висновок він, нервово облизуючи губи.

—Вау ...

— О, минулого разу ти так сказав.

—Минулого разу? — здивовано запитує Джин, бо він нічого не пам'ятає минулого разу.

— Ну коли ти напився, а я тебе спати клав.

— Ми тоді поцілувалися? — з жахом відсахується Сокджин, плюхаючись на стілець позаду себе.

—Розслабся, ти просто п'яним поглядом спостерігав за тим, як я облизував губи, поки роздягав тебе.

—Ой, бля-я-я.

— Божества не сваряться! —жартома вражається Намджун, змушуючи Джина розсміятися.

—Господи, ти такий ідіот.

—Ідіот, який страшенно в тебе закоханий.

Сокджин червоніє, відвертається до столу і пропонує замовити якусь піцу. Джун на це корчиться, намагається вимагати нормальної їжі, але зрештою погоджується, тому що Джин дивиться з-під вій і посміхається миленько так. Вони переміщаються у вітальню, бо піцу обіцяють привезти лише за півтори години, і сідають перед телевізором. Точніше, Намджун сідає, а Джин стоїть у проході і уважно на нього дивиться.

—Ну що? —не витримує Джун.

— А ти завжди такий гарний був?

—Ні, це я тільки по середах такий чарівний, —вигукує Намджун, а Джин здивовано вигинає брову.

—Господи, ви тільки подивіться, мій фанат навчився у мене сарказму. Мені нема чого жити — учень перевершив вчителя.

Намджун сміється і встає з дивана, щоб потягнути Джина за руку і посадити собі на коліна. Той шоковано завмирає і дивиться кудись в одну точку, боячись навіть ворухнутися.

—Ти... Еее, —губиться Сокджин, переводячи погляд прямо на Джуна, —у тебе проблема в штанах.

— О, так, все гаразд. Я просто хочу тебе.

— І з якого часу ти такий сміливий?

— З того самого, як ти визнав, що я подобаюсь тобі.

— Але ж я не казав такого! —шипить Джин, але його знову затикають швидкоплинним поцілунком.

— Ти забагато балакаєш для божества. До речі, Чімін зі мною не розмовляє.

—Ще б! Ти, мабуть, знав, що Юнгі збирається відлітати.

— Але ж він подзвонив мені вже з літака!

—Невже? І це не один із твоїх ідіотських планів? — мружить очі Сокджин.

—Гей! Мої плани найрозкішніші.

— Ну, для дитячого садка — так.

Намджун удавано ображається, підриває підборіддя і відвертається, тикаючи довгим пальцем у щоку.

—Цілуй! Інакше ображатимуся весь вечір.

—Ось ще! Розмріявся, —посміхається Джин.

Він встає з чужих колін, але його одразу тягнуть назад, перекидають на спину і нависають зверху.

— Сьогодні трахну божество, — усміхається Намджун і цілує, доки його не вилаяли.

Джин сіпається, кусається, шипить, а потім здається і обм'якає в чужих руках. Він втомився боротися зі своїми почуттями. Йому подобається цей чоловік, шалено подобається, і настав час припинити це безглузде заперечення. Зрештою, йому вже не двадцять, щоб від усіх ніс повертати і будувати із себе одну суцільну незалежність. Та й сексу в нього давно не було, так давно, що Джин збуджується, чи варто Джуну поцілувати його в шию. Намджун досить посміхається, коли чує чужий тягучий стогін, і залишає яскравий засос прямо на кадику. Веде язиком вгору, обводить вилиці, прикушує мочку вуха і цілує за нею. Джин у відповідь сіпається і притискає чоловіка до себе, впиваючись пальцями в апетитні сідниці.

—Ой, дивіться, йому подобається, —шепоче Намджун у саме вухо, відразу облизуючи його.

—Заткнися, —гарчить Джин у відповідь і тягнеться до чужих губ.

Джун відповідає миттєво, язиком у рот лізе, сплітає з чужим, зубами стикається і відривається, злизуючи з пухких губ слину. Сокджин мукає схвально і тягне вгору чужу футболку, щоб зняти її і миттєво спуститися трохи нижче, засмоктуючи сосок. Намджун хрипко видихає і опускає голову, божевільними очима вдивляючись у чоловіка під собою. Той лише усміхається хитро, віями ляскає і рукою відтягує другий сосок, отримуючи протяжний стогін. Стогне Намджун приголомшливо, Джин навіть шкодує, що раніше не дозволив цьому чоловікові повалити себе. Ідіот. Стільки упускав. Сокджин від досади кусає сосок боляче, і Джун скрикує, скривджено прикусуючи губу. Джин піднімається вгору, дарує поцілунок, що вибачається, і сам стягує свій светр. Намджун піднімається і залипає, вивчаючи довгу шию, тонкі ключиці, широкі плечі, ідеальну шкіру кольору піщаного пляжу та тонку доріжку волосся, що губиться під джинсами. Він м'яко цілує шию, ледве торкається язиком сосків і веде вниз, м'яко огладжуючи пупок. Джин прогинається у відповідь у спині. Намджун відверто кайфує від чужої реакції на свої дії, тому вимальовує візерунки язиком на шкірі під пупком, паралельно розстібаючи джинси Сокджина. Він допомагає, трохи піднімаючи зад, і дозволяє стягнути непотрібну річ разом із боксерами. Намджун дивиться на чужий член, який стоїть, показуючи, як сильно збуджений Кім, і не може утриматися від коментаря:

—У тебе навіть хуй божественний.

Джин піднімається на ліктях, дивиться спочатку на свій член, потім на Намджуна, у якого щире захоплення на обличчі, і починає іржати, як ненормальний, зриваючись на якийсь ультразвук. Джун губиться в чужій веселощі і не знаходить рішення краще, ніж подути на чужу голівку і трохи торкнутися її язиком. Сокджин голосно гикає і завмирає, прискорено вдихаючи.

—Продовжуй... будь ласка, —просить він.

Намджун усміхається і веде язиком по всій довжині члена. Охоплює головку і починає смоктати її, опускаючись дедалі нижче. Він проштовхує член у горлянку, дозволяючи голівці торкнутися стінки горла, і втикається носом у поголений лобок. Намджун витягає член із рота та посміхається.

— Я дякую зараз небесам за те, що ти голий тут. У мого минулого хлопця були кущі.

Джин знову дивиться довгі секунди і починає іржати, ударяючи коліном по ребрах Джуна.

— Ти мені весь настрій своїми коментарями відбиваєш.

Намджун продовжує посміхатися та встає з дивана. Стягує свій одяг і виходить з кімнати, дозволяючи насолодитися своєю оголеною фігурою. Джин захлинається слиною, дивлячись на округлі підтягнуті сідниці, довгі стрункі ноги та міцну спину. Ідеальний, матір вашу. Джун повертається, буквально за хвилину. У руках у нього баночка мастила та...

—Помада? — здивовано запитує Сокджін.

—О так. Та сама, в якій були вимащені твої губи, коли ти прийшов п'яний додому. Я її зберіг.

—І зараз? —акуратно питає Джин, здогадуючись, до чого все веде.

—І зараз ми нафарбуємо тобі губи. Прошу тебе, —Джун нахиляється, вищептаючи вже на вухо: —це так збуджує.

Сокджин гарчить і вихоплює помаду з рук, йдучи у ванну. Джун сідає на край дивана і легко проводить долонею по члену, охоплюючи його біля основи і надриваючи собі. Джин з'являється через дві хвилини, ніяково підходить боком, але потім розвертається і хижо облизується. Намджун губиться у своїх емоціях, тягнеться великим пальцем і розмазує помаду по пухких губах, спеціально виходячи за контур.

—Блять, —шепоче він, коли дивиться на Джина.

Внизу живота починає тягнути, а спиною пробігає натовп мурашок.

—Це дуже брудно і до біса збуджує, —зізнається несподівано Джин і тягнеться руками до мастила.

Але Намджун зупиняє його, лягає на спину, укладає Кіма на себе та відкриває баночку, зачерпуючи пальцями прозору субстанцію. Джун огладжує другою рукою чужі сідниці, цілує у куточок червоних губ і починає масажувати колечко ануса пальцем. Джин закушує губу і трохи піднімає зад, штовхаючись назустріч пальцю. Намджун натяк розуміє і вставляє вказівний на половину, дозволяє звикнути, огладжує стіночки, ледь корябає нігтями і відчуває, як по чужому тілу проходить тремтіння. Джун вводить палець глибше і своїм членом починає тертися о чужу, притискаючись максимально близько. Джин стогне, захлинається в болю, що межує з насолодою, і рухається в одному ритмі з Намджуном. Той виймає палець повністю, зачерпує ще мастила і вставляє вже два пальці на фалангу, відволікаючи поцілунками в шию. Коли Джин починає підмахувати, вимагаючи вставити остаточно, Джун не стримується і починає трахати чоловіка пальцями, прискорюючи темп. Сокджин стогне, кусає чуже плече й жалібно скигле. Намджун знову витягує пальці повністю, обводить кільце м'язів, відчуває вимогливий укус на шиї та вставляє відразу три пальці повністю. Джин шипить, намагається зіскочити, але Джун лише міцніше притискає до себе і починає пальцями огладжувати стіночки, потрапляючи по заповітній точці. Сокджин вигинається і застигає в безмовному крику, тремтячи.

— Тільки не кажи мені, що ти щойно скінчив, — посміхається Намджун.

Джин клацає зубами, а потім сідає навколішки і тягнеться рукою до чужого члена. Джун розуміє виймає пальці і дозволяє насадитися Сокджину самому. Він лише покірно кладе руки на чужу талію і жмуриться від вузькості. Джин видихає, сідаючи до кінця і завмирає, намагаючись зазнати болю.

—Якого хуя у тебе такий великий? — шипить він.

— Ну такого хуя. Мого, — усміхається Намджун у відповідь.

Джин показує язика і повільно піднімається, витягаючи член повністю, але сідає назад і скрикує, коли головка проїжджається простатою. Він рухається повільно, дозволяючи заповнювати себе, розтягувати. Але Намджуну це набридає, тому він хапається руками за чужі сідниці та встає з дивана, утримуючи Джина навісу. Той намагається обуритися, але встигає лише міцніше вхопитися руками, коли Джун починає забиватися в нього. Вульгарні ляпаси тіл один про одного заповнюють кімнату разом зі стогонами Сокджина. А Намджун лише прискорюється, втовкмачуючи в чуже струнке тіло.

Він укладає Джина на спину, закидає його ноги собі на плечі і вставляє під іншим кутом, глибше входячи. Темп стає божевільним, звуки, що хлюпають, змушують Сокджина почервоніти і уткнутися носом у вигин ліктя. А Намджуна пре з такого бентежного чоловіка з розмазаною помадою на губах, і він кінчає, глибоко в чуже тіло. Джин кілька разів проводить рукою по своєму члену і закінчує слідом, відчуваючи, як гаряча сперма розливається всередині нього.

По квартирі розноситься трель дверного дзвінка, але обидва занадто вимотані і вирішують, що можуть обійтися без піци, тому Намджун лягає на спину, притискаючи Джина і м'яко цілуючи його в скроню.

—І все-таки я трахнув божество.