Розділ 8

21 12 1
                                    

Ася ледве трималася на ногах, спираючись на руку Максима. Хлопець вивів її з місцевого ганделику, бажаючи привести в порядок . Ася ледве чутно торкнулася вуст хлопця, а Максим поглибив поцілунок. Вони так і залишилися сидіти на лаві під баром, насолоджуючись губами один одного
**********
На ранок Ася прокинулася в кімнаті Ельвіри. Обводячи поглядом пусту кімнату, намагалася відновити все, що було по пам'яті. Максим драматично кричав з сусідньої кімнати. Настільки гарно було чути, що Ася навіть не старалася прислухатися
*********
- в чому твоя проблема?
-в тому, що ти ідіотка! Як ти не розумієш, наскільки вона мені подобається
-ні! Тобі подобається забирати у мене дівчат!
-вона не твоя!
-коли ти так змінився.... Ми були близькими людьми
- ніколи цього не було!
*********
Ася почула звук розбитої вази. Дівчина вибігла до них, а Еля збирала голими руками її. Ася підняла дівчину, витерла її сльози
-давай забудемо все, що відбулося. - Ася торкалася волосся
-ні, він не сміє забирати те, що належить мені!
Ася дещо саркастично посміхнулася. Дівчина підняла брови і стараючись подавити внутрішній сміх, почала говорити
-а я належу тобі?
-а наче ти в мене не закохана?
- я належу тобі?- нотки злості проскочили в словах, але Ася все ж посміхалася
-він знає, що то була моя колишня, то була моя дівчина і він знав, що ти любиш мене
Ася старалася стримати себе.
- тоді чому він так себе поводив?, Хто розбив вазу?
- ну я розбила
Максим тихо слухав біля дверей. Ася тряхнула дівчину, звертаючи увагу на себе
-мені здавалося ви близькі люди
-а- Еля лише глянула на дівчину
-ніколи ними не були - Максим підійшов -я просто тактильний. Вона с перших днів забрала всю увагу батьків. Тому вважаю чесним забрати в неї дівчат.
- ти не можеш забрати те що належить мені
Максим лише трохи ударив дівчину. Ельвіра вибігла з кімнати, а Ася істерично засміялася
-блядь, ми коли будемо вирішувати проблеми з родом, а не розводити драму як в іспанських серіалах- дівчина витирала сльози, стараючись маскувати сміхом
********
Ельвіра вибігла на вулицю. Декілька секунд, але було відчуття, що вона витратила свідомість. Ніна стояла біля неї в вікторіанській одежі та капелюсі, який повністю ховав волосся. Вона подала їй руку.
Еля піднялася. Вона уважно роздивилася вуличку. Звичайна сільська вулиця середини 19 ст. Дівчата поглядали на них косо, але ніхто не чіпав.
- ходімо пані
Еля обперлася на руку. Дівчина придивилася до профілю, коли темний локон впав на плече.
-ти та дівчина з щоденника!
-мила, можеш так не кричати? Я розумію, що ти впала, але
-Ніна
Дівчина прикусила нижню губу, стараючись якомога міцніше тримати за руку
-якщо ти не перестанеш кричати на всю вулицю, то на тебе перестануть дивиться
-де я
-в селі. В спогадах минулого життя. День коли ми обручилися. І коли ти сказала, що я любов твого життя
-а Ася, ти же говорила
-це було випадково. Більше я такого не допущу
-ми не можемо одружитися - Ельвіра витягнула свою руку- 19 століття, ніхто не зрозуміє і нас спалять
- ти скажеш, що береш мене під свій захист, і що я не покритка, а ти мені станеш за чоловіка, коли справжні хлопці не можуть
-і вони в це повірять?
- вони твої раби. Їм байдуже-Ніна протягнула руку до себе, ще міцніше схопивши
***********
Вона прокинулася в власному ліжці. Дівчина протяглася. Максим підняв голову,та відразу схопив за руку, цілуючи
-вибач, я не знав,я не мав права тебе бити
Еля посміхнулася Асі. Дівчина пов'язувала праву руку собі та також посміхалася
- ну як ти. Ми ледве тебе с того світу витягли.
-я була з Ніною в минулому житті..
Ася сильніше посміхнулася. Дівчина спустилася на коліна біля неї
- я змирилася с тим, що ти не моя. Справді. Я не кажу, що ти мені перестала подобатися, але я хочу, щоб ти була щаслива.
Ельвіра ніжно торкнулася вуст дівчини, відпускаючи її від себе, коли відкрилися двері.
Максим невдало посміхнувся. Хлопець навіть не повернувся
- Інна привіт! Ти якраз вчасно
Дівчина поставила сумку. Вона лише глянула трохи сумно на Елю.
-і тобі привіт кохана. Думаю я не сильно тут потрібна
- ні, потрібна, мені потрібна!- Ельвіра старалася зробити якомога неввиніший голос
-послухай. У тебе три дня розібратися, що ти хочеш. Потім скажеш мені.
Дівчина вийшла, закривши двері.
-бля, як вона знайшла- Максим тяжко зітхнув
-та я дала адресу,але вона трохи затрималася....
Ася посміхнулася,поцілувавши руку дівчині
- може воно і на краще

You've reached the end of published parts.

⏰ Останнє оновлення: Aug 27, 2022 ⏰

Add this story to your Library to get notified about new parts!

Забуті жреціWhere stories live. Discover now