Непостійні речі. Дружба

44 5 0
                                    

Гаррі провів вихідні з Роном і Герміоною, намагаючись ухилитися від слизеринців, не видаючи себе. Що там мовляла Герміона? Йому довелося спробувати пристосуватися.

Але це було важко. У Слизерині було так багато таємниць, Гаррі до них зовсім не звик. Він підходив ближче й чув шепіт, який раптово припинявся. Такі слова, як «бруднокровка» та «смертежер», і роти, які замовкали, коли вони його помічали, очі широко розплющені й пильні.

Найбільше він уникав Волдеморта, який більше не шукав Гаррі. Його інтерес згас. Гаррі з усіх сил наматиметься продовжуваьи робити те, що він робив. Залишаючись середнім, нешкідливим і непоміченим.

Понеділок настав блискавично. Гаррі провів більшу частину свого часу в бібліотеці з Роном і Герміоною, намагаючись дослідити подорожі в часі. Він знайшов дуже мало на цю тему і почувався більш ніж некомфортно перед очима бібліотекаря. А тепер у нього раптом з'явилися заняття та НОЧІ, які так полюблял Герміона, а як інакше може бути?

— У нас разом ЗВТС (Захист від темних сил), — сказав Рон, порівнюючи розклад на понеділок. — І зілля. І Чари.

Раніше всі заняття у Рона та Гаррі завжди були одні. Зараз же — у новому розкладі Гаррі були місця, де було написано: Трансфігурація— Слизерин і Гафлепафф, а Гербологія — Слизерин-Рейвенкло.

Спочатку гербологія. Гаррі пішов слідом за рештою слизеринців до теплиць, низ його мантії торкався брудної трави. Цілий тиждень йшов дощ, а територія була болотистою та мокрою. Вони прибули до оранжереї №7, куди він ніколи раніше не заходив.

Коли вони увійшли всередину, потік сильний струм тепла. Гаррі зняв запітнілі окуляри й протер їх об мантію. Коли він їх знову одягнув, усе було в фокусі.

З кожного сантиметра простору росли рослини. Рослини, що тяглися аж до стелі, товсті, як будь-яке дерево. Лози здригаються. Листя відкриваються і закриваються на диханні. Довга гілка  простяглася намагаючись обвитись навколо його голови Гаррі, і він пригнувся,. Усе місце гуділо.

— Як ти порався з гербологією під час домашнього навчання? — запитав Абраксас Мелфой. Він виглядав недоречно серед усіх рослин, у дорогій мантії і з дивними, блідими рисами, як лебідь у курятнику.

— Погано. В основному це було з багатьма нешкідливих ромлинами, і вони завжди росли поруч. І багато теорії, — він скривився.

З чого створені душі?Where stories live. Discover now