З чого створені душі?

Неначе Пекло

(Примітки перекладача: Автор знає, що Дж. К. Роулінг сказала, що смертежерів називали «лицарями Вальпургії» під час шкільних років Тома, але їй не дуже подобається ця назва, тому вона вирішила не використовувати її (ви можете уявити, що вони змінили назву на сьомому році). Коли справа доходить до канону, якого немає в книжках, автор вибагливий.)

***

Він хотів знову відвідати Таємну кімнату. Відчути, як сила проходить крізь пальці, як вітер осіннього дня. Щоб повітря бринькало від напруги. Вдихнути його. Щоб наповнити легені, як киснем, неначе отрута. Він хотів, він жадав.

Цього йому ніколи не було достатньо.

У кімнаті були книги про темну магію. Книги про замок. Том прочитав їх усі на п'ятому курсі, вивчив напам'ять, але навіть цього було недостатньо. Принаймні раз на місяць він спускався тренуватися. Жодне із захисних заклинань замку не діяло там, і ніщо не заважало йому робити будь-яку магію, яку він бажав.

Але цього тижня він не ризикнув. Щось у нових студентах було не так. Вони пережили Гріндельвальда. Том знав ці жахи війни, як ніхто інший, але ці студенти... дивні? Недовірливі?

Очі Гаррі Поттера були надто підозрілими — надто пильними, — щоб він міг не звертати уваги. Кожного разу коли Том з'являвся у полі зору хлопця, той зникав. Цілий день він лишався поза кімнатою відпочинку, сидів на протилежному боці залу під час обіду. Після того дня в гуртожитку Тому було абсолютно неможливо зловити його знову.

"Мені байдуже, що відбувається в домі."

"Я тебе навіть не знаю."

Брехло.

Єдиним у Домі, кому пощастило, був Абраксас. Том не знав, як це сталося, але хлопець мав стійкість, яка була помітною для інших.

— Він не згадує тебе, — сказав Абраксас. — Він чітко дав зрозуміти, що не хоче брати участь у... нашій маленькій групі.

— Він лише кровний зрадник, — погодився Том. — А його продуктивність у класі не є чимось надзвичайним.

— То ось. То чого ти про нього хвилюєшся?

— Я не хвилююся, — відповів Том. — Він мене цікавить.

— О-о-о?

— Він брехун. Він прийшов до Гоґвортсу й жодного разу не заблукав. Він інтроверт до ненормальності. Ви це помічаєте? Його упередженість проти дому Слизерин, незважаючи на те, що всі були з ним чемними?