Окупація. Прокрастинація. Депресія.

Прогулянка з татком

      Той, хто був у Луганську, знає — майже всюди тут цей особливий запах. Запах машин та кварталів, які не мали нагоди змінитися в ліпшу сторону з того самого року, а тільки зазнавали тиску з боку старого й мудрого діда — часу. "Восточний ринок"¹ був апологетом та амбасадором цього запаху, бо саме там вся ця какофонія поєднувалася воєдино. Дешева шаурма, секонд-хенди, запах несправжнього шкіряного взуття та, чомусь, вокзалу, здавалося б, досягав тут свого піку та створював мої спогади про той Луганськ. Той, в який ти в'їжджаєш з боку моєї рідної Станиці Луганської і тебе зустрічає сильно помпезний, але ж і так само сильно змучений напис на якійсь старій, савєцькій будівлі — "50 ЛЕТ ОКТЯБРЯ". Можливо, зараз для вас ці назви трохи чужі, ба повірте, з плином цієї та подальших розповідей ви зможете навіть трошки пожити в тут. Сильно не радійте, бо це досвід далеко не з найкращих.

        Отож-бо, квартал 50 лєт Октября і квартал Восточний — сусіди. Сусіди не тільки за своїм розташуванням, а й за своєю депресивністю. Я поспішаю нагадати, що час тут застиг в 2014 році і, знову ж таки, він не просто застиг, а завзято почав піддавати все навколо своєму невпинному впливу та тиску. І те, що зараз в гіпстерських та біля того колах люблять вважати "думерською естетикою" — панельні будівлі та іншу савєцьку архітектуру — тут возведено в абсолют та перенівечено в суціль. До речі, Абсолют. Абсолют — це локально відома мережа магазинів в Луганську, що залишилася з того самого сумнозвісного 2014го року. Ба, була вона й до цього і, за чутками. зовсім нещодавно зупинила своє існування внаслідок місцевих бандитських розбірок. А колись, зовсім доцільно поставало питання: "Куди ідьом — Абсолют чи АТБ?". Так, можливо для багатьох це звучить, як мінімум, дивно, але в Луганську теж було і АТБ. І не одне. Для того, щоб дізнатися, що з ними, нам треба повернутися до тих кварталів з яких ми починали.

       Та, колись тут, на горі цієї понівеченої панельної будівлі, красувався напис, українською мовою: «АТБ - працюємо цілодобово». Зараз, на цьому самому місці відкритий новий супермаркет. Хоча, для такої недолугості титул  "супермаркет"  — вища ступінь похвали. Ця недолугість носить горду назву "Народний", бо республіка ж народна, все тут, бачите, для народу.  Проте дизайн його цілком і повністю зкопійований з АТБ. Чого не скажеш про асортимент товарів. Отож, щоб здивувати вас ще більше, вимушений згадати, що в Луганську також був МакДональдз. А більш болючіше згадувати, на що їх збочена фантазія перетворила його. Ні, це навіть не "Вкусно і точка" —  російський варіант ребрендінгу МакДональдза, тут все дедалі гірше. На місці колись гарної вивіски компанії, чий девіз був "я це люблю", висить нова — МакДак. Причому літера "Д", чомусь, у вигляді логотипу Діснея. Та, це важко пояснити. Сторона, яка так активно протиставляє себе західній цивілізації,  так нахабно бере один з гловних символів західної культури. Це навіть важко назвати нахабністю, бо нахабність — щось, на що треба наважитися. Тут це щось середнє між недолугістю, безумством та ідіотизмом. 
Сподіваюся, тепер ви розумієте, що я мав на увазі під "збоченою фантазією".