Історія особливого духу. Асциль

розділ дев'ятий

9

р о з д і л     д е в ' я т и й

Палаючі  багаття та  обряд вогнів

Хто згорів, того вже підпалиш .

- Кажеш мені треба білу сукню придбати?

- Ні, просто всі на святі будуть у білому.

- Ну а я що говорю? Плаття купуватимемо чи в Йони позичити можна?

- Хах, значить все ж таки вирішила йти на святкування?

- Мені набридло плакати і боятися. Якщо й вже не людина я, то це саме час прийняти це. Зараз є проблеми важливіші чим мій страх.

Молоде яблуневе листя раз у раз лоскотало все тіло Яснії, що сиділа на низькій гілці деревця. Юнак, що лежав біля річки, заплющивши очі, слухаючи гарний голос діви.

- Я сьогодні трохи Йону не вбила, через свій страх і небажання прийняти істину. Вона правильно каже - моя неосвіченість лякає. Я готова прийняти це. Я мушу довідатися хто я.

- І то правда, знай ми хто ти все стало б у рази легшим. Тим чорнокровим явно потрібний не тільки Крохфіс, а й ти. - Вставши з трави, Далас підійшов до Яснії. - Давай злазь на землю, принцесо. Хватить в кішку гратися. Якщо хочеш сукню нову, то треба поквапитися. Скоро все місто піде вогнища майструвати.

- Вогнища? - прудко зістрибнувши на землю поцікавилася принцеса. - Це чергова традиція?

- Ага. Опівночі, коли народжувалась богиня, починають спалахувати перші вогники, а разом з ними ми підпалюємо і багаття, як символ божественної суті та чистоти. Далі всю ніч п'ємо, танцюємо, в ігри там граємо... Та, раджу бути обережною сьогодні. Не погоджуйся грати не знаючи, що це за гра.

- Чому це? Вони, напевно, всі веселі та цікаві. - палаючі ентузіазмом очі Яснії були прекрасні, як і вся вона.

- Давай краще для початку взуємось, ми зараз вже в Офелі входити будемо.

Шлях від річки до містечка був неймовірно коротким, здавалося він був в рази три швидшим за той, коли ми йшли до річки. Чоловік та дівчина вже бачила перші дахи будинків, але все продовжувала йти босоніж, поки трохи холодна трава лоскотала їм ноги. Першою взулася Яснія, а за нею і Далас. Не зупиняючись йти, золотоокий продовжив говорити.