"Історія Ліззі"

28 4 0
                                    

Привіт, мене звати Елізабет, ні не Єлизавета, як називали мене в  школі, а Лізі —Це моя улюблена форма імені, мені не подобається коли мене називають Лізою, тому що я Лізі. Так ось, я хочу розказати вам історію яка трапилася зі мною у житті, такої ви точно не чули!
Я — кароока шатенка, прямо як моя мама Карен, а батько, Гаррі, світловолосий з зеленими очима. Я єдина дитина в сім'ї та єдина внучка у дідуся й бабусі, батьків мого тата який також один в сім'ї. Ми живемо в двохповерховому будинку, моя кімната якраз на другому поверсі як і ванна з балконом, а всі інші кімнати на першому. Якось я просто сиділа у себе в кімнаті як до мене зайшла мама.
—Лізі, вже зовсім скоро у тебе день народження! Щоб ти хотіла аби ми з татом тобі подарували?
Ох, вже так швидко пройшли майже всі канікули подумала я, моє день народження 17 серпня.
—Хех, я навіть не знаю, хоча мабуть я хочу добре закінчити наступний рік школи аби далі піти вчитися.
—Нажаль ми цього не можемо тобі подарувати, ну добре, буде сюрприз, а ти зараз скликай гостей, 15-річчя як не як.
Ого, мені вже 15? Але ж тільки не давно 7-річна я грала в сніжки зі своєю двоюрідною сестрою Ненсі, яка вже більше 5 років живе у Іспанії з сім'єю, покинувши мене тут знову саму. Все ж я не знаю кого окрім неї мені запросити на день народження, але я точно знаю що вона не приїде, друзів у мене немає, у школі я з всіма погано ладила, тому не знайшла вірних друзів, по сусідству таких дітей як я теж немає, так що моє 15 день народження буде таким же похмурим як і всі інші 14.

Це новий формат книги який теж буде виходити, напишіть якщо вам сподобалося і чи ви хочете  побачити продовження.

Мій демон добра Where stories live. Discover now