Мій демон добра

"Зустріч з демоном"

І ось настав цей день, мій день народження. Я не була дуже рада, тому що знала що це не буде найкращим днем народження, можливо я й помилялися.
-Елізабет з днем народження! - говорили разом мої батьки.
-Дякую.
-У нас є подарунок для тебе. - сказавши це моя мама дала мені невеличку коробочку.
-Що це?
-Відкрий і побачиш.
Це була золота підвіска з нашою спільною фотографією.
-Це так мило, дякую вам.
-Носи і знай що ми тебе любимо.
Через деякий час, до менн почали приходити гості до дня народження, родичі, хресні, сусіди, мені завжди не дуже подобалося моє день народження, проте маю що маю. Сидячи в кімнаті за столом, де грала голосно музика, мені стало не по собі.
-Щось занадто тут нудно. - пробурмотала собі під ніс я і пішла в свою кімнату на другому поверсі.
-І за що мені це все? Скоріше б настав наступний день..
-Я б не радила такого говорити, цей день ще має багато пригод, з днем народження. -пролунав чийсь голос у моїй кімнаті.
-ТИ ХТО?! І ЩО ТИ РОБИШ У МОЇЙ КІМНАТІ?! Я ЗАРАЗ СКАЖУ БАТЬКАМ І ВОНИ ТЕБЕ ВИЖЕНУТЬ! - злякавшись говорила я,навпроти мене була дівчина, на вигляд 13-14 років, зріст приблизно 170,біле як сніг волосся підстрижене під каре з-під яких виглядали роги..
-Тихо, тихо. Мене звуть Маргарет, але ти можеш мене називати просто Рі, і я-твій демон охоронець. - промовила дивна дівчина.
-Щоо ? А я тоді фея чарівниця. Так і повірила.. - не повіривши відказала я.
-Я так і знала що ти не повіриш, Ліззі.
-Звідки ти знаєш як мене звати?
-Як я можу не знати як звати мою підопічну ?
-Тут щось неправильно, буває янгол охоронець, а демон спокушає.
-Ехх, розумієш коли я померла у Бога стався так званий збій, я була хорошою дитиною при житті, проте цей збій направив мене в пекло, і з цим вже нічого не зробиш.
-Докажи що ти мене знаєш все моє життя, що ти мій охоронець, хто мені подобається?
-Хлопець на ім'я Деніел, з твого класу, ти його любиш з молодших класів, через те що він тобі подарував ромашку, якщо чесно, не розумію як він тобі до сих пір подобається.
-Ой, ну добре, я тобі вірю
-Ось і добре.
-Тобто, в мене тепер є і ангел і демон охоронець? Чому ти прийшла до мене?
-Мені дали завдання, яке я повинна виконати разом з тобою як своєю підопічною, тобі виповнилося 15,тепер ти доросла і ти можеш бачити духів, і це допоможе мені виконати завдання, таким чином я зможу повисити свій статус і стати падшим янголом а не демоном.
-Завдання? Що за завдання?
-Нам потрібно відшукати усіх Напівдухів та відправити їх у їхнє царство.
-Хто такі напівдухи, і чому ми повинні їх вигнати?
-напівдухи-Це на половину люди, на половину духи, зовнішньо вони нічим не відрізняються від людей, та й усім іншим принципі теж, єдине їхня відмінність це те, що вони можуть бачити духів, розмовляти з ними, і за бажанням самим ставати духом, їхнє місце в їхньому царстві, з невідомих обставин вони розбіглися, зрозумій вони це велика загроза для людей, їм тут не місце.
-Добре, все зрозуміло, лиш, де ми будемо їх тримати?
-Є в мене одне місце на думці.. про все інше я подбаю, не хвилюйся, дякую за згоду, коли тобі треба буде моя допомога, скажи моє їм'я ,і я прийду, бувай!-сказавши це, Рі зникла, я була в недорозумінні через ці події,проте чомусь вірила їй.