Мій демон добра

"Мій янгол"

Моєму враженню не було меж, проте я тримала себе в руках та намагалася усе проаналізувати,та мене перебили.
-Лізі, люба,до тебе друзі прийшли!- звучав голос моєї мами.
-друзі?які ще друзі?я ні з ким не дружу..-сказала я та спустилася на низ, аби побачити цих "друзів". Спустившись я помітила на порозі дому своїх однокласників з якими в мене не дуже хороші стосунки.
-о боже.-промовила вслух я та пішла зустрічати цих гостей.
-привіт,ліз, з днем народження тебе, вибачай що ми так неочікувано,я надіюся що ми зможемо з тобою порозумітися,м?-мовила моя однокласниця Емілія,яка знущалася наді мною найбільше, разом з нею прийшла її так звана компанія з Джейка і Олівії.
-привіт..дякую.-єдині слова які була спроможна я вимовити.чому вона хоче зі мною здружитися, ось що мене цікавило в той момент.
моя мама посадила їх за стіл,і мене разом з ними, щоб я не бігала в кімнату,та щось мені не комфортно було..і здавалося,що хтось мене чекає на верху.я задивилася на сходи і мені здалося що там хтось пробіг.
-Рі..-подумала я.-можливо вона хоче ще щось мені сказати? доведеться вийти.Мамі я сказала що йду в ванну шоб помити руки, так як моя кімната і ванна на другому поверсі, проте мені потрібно саме до себе.зайшовши в кімнату мене здивувало те,що в кімнаті була не Рі,а якась дівчина з русявим, довгим волоссям і білими невеличкими крилами
-Ти хто? І що ти робиш в моїй кімнаті?
-Привіт моя дорогенька Еліс,мене звати Ада, з днем народження! Я твій ангел охоронець.- відповіла мені незнайомка з вимушеною гостинністю.
-Дякую..Але мене звати не Еліс,я Елізабет,Лізі, можливо ви помилилися?
-Ой,ні я не помилилася,вибачай сонечко що назвала тебе не твоїм ім'ям.
-Не виніть себе,з ким не буває.
-Давай перейдемо на ти?тобі мабуть цікаво чому ти мене бачиш і для чого я тут? Я можу все розказати.
-Ні, дякую,мені все розказала Рі.-перебила її я.
Ада вмить змінилася в лиці з приємного на похмуре.
-Хто?
-Рі,мій демон,ми вже знайомі,я розумію що ви ангели і демони ворогуєте але вона хороша.
-Дитинко не возись з нечистю!- підступила вона до мене і пристально поглядала в очі.-всі вони на перший погляд такі святі, невже ти цього не знаєш?!
І в цю мить з'явилася Рі.
-І ще раз вітання Лізі! Я чула що ти мене кликала,вибачай що прибула так.....пізно.- її приємна енергійна вимова вмить змінилася коли вона побачила Аду.- Ти?!
Ада теж була не рада ще одному гостю,але поводилася наче все навпаки,або ж здавалася такою.
-Так,я!-Ада відійшла від мене і попрямувала до Рі.- Так неочікувано тебе тут побачити,ну привіт,колего.
-Ніяка я тобі не колега чуєш! -Вони наїжджали один на одного, здавалося,от от розпочнеться бійка
-Не розпускай свої ручки до мене, невже ти забула про ВЕТО? Ангелам і демонам заборонено доторкатися один до одного! Ах точно,ти ж диявол,тобі всеодно на всі правила чи не так?
-Зупиніться, досить!- після моїх слів вони заспокоїлися.- я звичайно розумію що ви ворогуєте але, давайте все по порядку,ви знайомі?
-Ще й як.-відповіла Рі.
-По-друге,що таке ВЕТО?
-ВЕТО це заборона викриття, дотику одне до одного та перешкоджання ,підслуховування ангелів та демонів.-сказала мені Ада.
-І ще,так як сьогодні моє день народження,чи можу я вас попросити про одну послугу?
-Звісно.-відповіли обидві.
-Я бажаю аби ви більше ніколи не ворогували і не конфліктували, особливо на моїх очах,це все що я хотіла сказати,а мені ще треба подумати на чиїй стороні я буду..
Вони переглянулись,якби це не було важко для них ,вони погодилися,і зникли.