Чи то хлопчик, чи то мара
Дійшов вже час до тої страти
За страждання свого вітерця,
За хвору залежність мого серця.
Чи то хлопчик, чи то гра
Пам'ятаю нашу зустріч
Твої думи - загроза жити,
Але кохав тебе і дозволяв багато протиріч
Змусив примару по струні ходити.
А мрії...?
Чи то хлопчик, чи то зоря
Згадую постійно твої очі
Ти, як яблуко розбрату,
Що хочуть у мене вкрасти посеред ночі.
Чи то хлопчик, чи то кара
Усе життя із мене взяв,
Вирвав та розірвав, а в кінці ще й не дивлячись розтоптав.
Душу, що тобі край неба,
Дифірамби увесь час співала.
І навіть лежачи в своїй крові край скелі,
Я згадував твої слова.
Той день. Ту музику. Вечерю
І твої теплі риси, що туманили мій розум,
Яким у свій час писав я прозу.
Але, то було вчора.
У голові уже давно нічого нема, лишень звук хвиль і твоє обличчя,
Так, нічого і не знайшов виходить?
А ні, ти і є моя обітована земля.
