Твій золотий батон...

Розділ перший

*був холодний, дощовий ранок. Сиділи за чаркою горілки, на кухні в старій квартирі два ліпших друга: Яник і ППО. Дивилися новини під звуки криків з підвалу, де в цей час чи то співав, чи то кричав Чімін…*
- Порошенко, випусти мене звідси!!! - зі всієї сили кричав Чімін.
- Я випущу тебе, Чімін, коли погодишся скуштувати мій шоколадний батончик з новим смаком, - відрізав ППО.
- Я нізащо не зроблю цього, - прокричав зв’язаний Чімін.                   
- Тоді, просидиш там до своєї голодної смерті, - сказав ППО.
*тим часом у поліцейському відділені над заплутаною справою, із викрадення ліпшого друга, сидів за столом Чонгук. Допивав четверту чашку кави за день…*
- Можливо, сходимо в кафе? - стурбовано запитав його колега Техьон і продовжив, - Ти сидиш тут днями й ночами, треба взяти перерву, ти виглядаєш хворим.
- Добре-добре, ти йди, а я дожену тебе через декілька хвилин.
*Чонгук дуже хвилювався за свого ліпшого друга Чіміна, який зник два дні тому, при загадкових обставин.*
*У вечір зникнення*
Чонгуку на телефон прийшло повідомлення від Чіміна, в ньому був лише номерний знак машини та координати хлопця. Він швидко вирушив на останнє місцеперебування його приятеля. Прибувши, він не побачив ані Чіміна, ані машини, лише один золотий батон, який лежав на тротуарі. Чонгук викликав підмогу. Прибули його колеги та почали оформляти злочин.
Тим часом Офіцер оглядав місце злочину, поряд із цим місцем стояв кіоск, біля нього висіла камера, з камер було видно тільки як силою Чіміна затягнули в чорний бус, ні обличчя, ні якихось розпізнавальних знаків не було. Чонгуку здалися дії цієї людини напрочуд вмілими та професіональними, тому надалі він буде шукати якісь зв’язки з іншими злочинами. Це дуже схоже на серійного злочинця, на якого у Чонгука не було доказів, але було професійне чуття.
*в наші дні*
Чонгук перевірив номер машини та знайшов його власника, відправив запит на надання адреси проживання цієї людини.
Чонгук пішов за своїм колегою, вони замовили поїсти, але тут йому прийшло повідомлення, в повідомленні була адреса: «вул. К*****а 27/3а». Чонгук в ту ж секунду побіг до машини.
- Ти куди? - вслід йому крикнув колега.
- Мені терміново треба їхати, заплати, а я потім скину гроші - швидко відповів Чонгук, сідаючи в машину.
*Техьон був не просто його колегою, він був його старим другом, який зараз був в нього таємно закоханий. Тож він не міг просто так залишити друга. Він слідом поїхав за ним.*
*тим часом у Чонгука*
*він під’їжджав до будинку за цією адресою, будинок був двоповерховий, шикарний, як для такого місця, в вікні він бачив двох чоловіків, він взяв свій значок та пішов до будинку, не забувши пістолет.*