Твій золотий батон...

Розділ третій

-Техьон! Чого ти за мною ходиш?! Ти налякав мене!- викрикнув Чонгук.
-Вибач, -сказав Техьон і додав: - я не хотів тебе налякати! Я просто...
-Що просто?!
- Я навіть не знав, що це ти йдеш переді мною, - сказав хлопець, - розумієш, мої сусіди затопили мою квартиру, і я шукав готель, у якому я міг би переночувати.
-Еххх... якщо хочеш, можеш пожити в моїй квартирі, - запропонував чонгук.
- Якщо я не буду заважати тобі, то звичайно!
- Добре, пішли.
*Вони пішли*
*У Чонгука*
-В тебе така велика квартира!- сказав Техьон
- Зараз я принесу тобі якусь сорочку. Зачекай хвилинку.
Вони пішли в спальню і поки Чонгук шукав зайву сорочку для свого колеги, Техьон розглядав картини на стінах. Вони були написані в абстрактному стилі, в сірих і синіх відтінках, які чудово пасували до шпалер у кімнаті.
- Ти сам їх написав? -спитав Техьон.
- Ні. Це Чімін подарував мені ці картини. Вони символізуюють нашу дружбу, - відповів Чонгук.
- А,- трохи засмучено відповів хлопець.
- Ось, я знайшов тобі сорочку, - Сказав Чонгук.
- Дякую, - сказав хлопець і запитав: - то мені де спати?
- Зараз я розкладу диван.
- Окей...
*Через декілька хвилин диван був розкладений і хлопці побажали одне одному солодких снів*
*00:28*
Чонгук раптово прокинувся від кошмару. Йому наснився сон, в якому Чімін, сидячи у вже знайомому підвалі ППО, благав про допомогу. Але цей сон не єдине, що налякало Чонгука в той момент. Він відчув чиюсь руку, яка обіймала його за талію.
- ЩО ЗА..!!!- вскрикнув хлопець і побачив, що на його ліжку лежить його колега.
- А?!- запитав Техьон злякавшись раптового крику свого приятеля.
-Що ти робиш в моєму ліжку?!- запитав Чонгук.
- О-ой, вибач, я злякався блискавки і пішов до тебе, - відповів Техьон.
- Боже... ну добре, якщо тобі так страшно, то можеш залишитись в мене, але без обіймів,- відрізав Чонгук.
- Ти що, досі не зрозумів, що я кохаю тебе?! - закричав Техьон.
- Щ-що ...
*Техьон навис над Чонгуком і солодко поцілував його. Чонгук не був впевнений у своїх почуття до те, тому і не відштовхнув його, йому навіть трохи подобалось це, аж раптом, Техьон почав знімати з нього сорочку і цілувати його накачане тіло.
- Перестань, - спокійно промовив Чонгук.
- Я тобі не подобаюсь? - запитав його приятель.
- Ні, діло не в тобі, просто в мене немає настрою для... ем... цього, розумієш?
- Так... ну, я, напевно, піду...- розчаровано сказав Техьон і заченив за собою двері.
Чонгук прокинувся від будильнику і пішов до вітальні, де повинен був бути його приятель, але його не було на місці...