Ти не вб'єш вже мене словом,
і не зачепиш мене ділом.
Ніколи це не було просто,
а зараз - просто неможливо.
Як довго йшла я цим шляхом,
я вибудовувала стіни,
була як довго заодно
з своєю дурістю та пилом!
А нащо? Нащо, я питаю?
Що це хорошого мені
принесло? Крім жалю й печалі,
стиду і злості всередині?
°°°°°°°
Ми часто піддаємося емоціям
і цим собі лише життя псуєм.
Шкода, бо і без них воно - не та симфонія,
а лиш дует думок і злих сердець.
2 вер. 2020 г.
ВЫ ЧИТАЕТЕ
Talking to Myself
PoetryПишу, так надо, чтоб читали. Иначе смысл в чём писать? Объём надежд и глубину печали - Я покажу вам обе стороны медали. Одна - как рай, где горько-сладкий Разлился мёд среди полей. Другая - омут, полный яда, Я - жир в нём между щелочей. Сей поэтич...
