Talking to Myself

Думки

Багато так думок, бува, роїться в голові,
що не вдається серед них за головну одну вхопитись.
Роздратування поглинає: заважають, і
їх навіть спати не вкладеш, аби самому відпочити.

І розум ся поводить, як окрема та істота,
що по собі сама до еволюції іде.
І думка начебто одна — була, бо за собою
вже звідкіляся цілий родовід сюди веде.

Найважче в мисленні — коли ти маєш перестати
сплітати міркування сіткою, про що не слід.
А може, навпаки, складніше думати почати
про щось важливе і в кінці до висновку дійти?

В кінці... в кінці чого — життя?
Чи ночі, чи то думання сеансу?
А чи потрібно думати в кінці свойого існування?
Про що, якщо потрібно? І для чого? Ще мить — і на землі тебе нема...

Та годі, ось про що не треба думати, так це про — тссс!..
Не вимовляй це слово, бо воно отрути повно.
І в той же час — іронія яка! — у ньому,
як у змії, захована мудрація життя.

Життя... чи існування... а чи є якась різниця?
Усе одно завжди можливий лиш один кінець.
Якщо про шлях душі крізь час ти зараз пригадала,
душа куди летить після дванадцяти сердець?.. (1)

Нехай думки ворушаться, це означає, що ти ще живий.
А як живий, то вже живи, як треба. Нічого не буває просто так.
І вір, коли закінчиться твій час, новий почнеться.

У твою честь, бо ти ж такий один на Всесвіт став,
засяє зірочка посеред неба.

22 лют. 2021 г.

(1) відсилання до теорії про 12 втілень душі, 12 життів