Тихоня мафіозі (ЗАКІНЧЕНИЙ)

"Улюблена "школа

Під'їхавши до школи я побігла в клас. Там як завжди сиділи по групах однокласники.
Зайшовши я пішла до свого місця

- Чуєш, очкарику, ти чого тут всівся ?- почула я позаду себе, але реагувати я не хотіла. Я люблю різні сварки та зараз мені було лінь 
- Я.я.я взагалі-то тут сиджу - почувся невпевнений голос хлопця 
- Та мені байдуже. Ти будеш сидіти в баку для сміття, так хлопці? - почувся лише сміх 

Вони мене бісили й так і я ненавиділа коли ображають слабших 
Хоча я і донька мафії, але я не терплю коли ображають інших, в школі всі знають що якщо я побачу що хтось когось чіпляє, то йому гаплик 

- Чуєш - сказала я грубим голосом і повернулась до хлопців - ти щось попутав ? - я підійшла до них. Позаду почулось 
- Ой що зараз буде 
- Цікаво, а він у вікно полетить ?- я трошки посміхнулась 
- М.м.Мел. А ти коли встигла прийти ?
- Треба очі роззути, щоб бачити коли я приходжу. Так я ще раз питаю, ти щось попутав ?
- Та ні - не впевнено казав Люк 
- Значить так - я взяла книгу зі столу хлопця якого ображали - я візьму не на довго - він лише легенько кивнув з переляку - Що ти там казав Люк ? Де ти будеш сидіти ? 
- Я.я.я на своєму місці - хлопець почав відходити 
- Ні, ти будеш сидіти в баці 

Я вдарила одного хлопця книгою в живіт, а другого по голові й вони одразу впали. Я почала підходити до Люка 

- Значить слухай мене сюди, те що мене немає в класі не означає що ти можеш до когось лізти. Ти зрозумів ? А то я швидко твій авторитет понижу 
- Т.т.так, добре, Мел 
- Молодець - я вдарила його книгою по голові - ще раз побачу Люк, простим ударом книгою не відвертишся. Кров'ю плювати будеш, я це тобі гарантую 

Я повернулася до столу нашого тихоні класу і відала книгу 

- Тримай 
- Д.дякую - я сіла на своє місце 
- Слухай Мел, а чому ти його захищаєш ?- почувся голос Ханни 
- А тобі то що?
- Просто дивно 
- Я ненавиджу коли лізуть до слабших 
- А я то думала що ти в нього закохалася - компанія Ханни почала сміятися 
- Ханна ти що забула ? В мене крижане серце 
- А ну так. Ти ж крім свого металолому  нічого не любиш 
- Слухай, я звісно все розумію тобі б тільки причепитися до когось, щоб тебе помічали, але не забувай що я можу не тільки слово сказати, але й вмазати й мені по фігу що ти дівчина. Перекосить тебе не по дитячому - тут вже всі почали сміятися з неї, а я просто сиділа і не звертала на них увагу 

День пройшов як завжди. Останній урок фіз-ра 

Я йду по коридору і бачу купку хлопців з паралелі. Я тільки хотіла спокійно пройти, але не судилось 

- Слухай Ейд, а може нам тебе замість груші використати ?
- Відчепіться від мене 
- Ого та в тебе голос прорізався ? - я зупинилась 
- Кім - обперлась я об стіну - тобі ж вже сказали, відчепись 
- Ооо, Мелі, радий тебе бачити - він підійшов до мене 
- Кім, якщо хочеш поборотися, то бери людину рівну собі 
- А я хочу, щоб він був моєю грушею - посміхнувся він, я лише опустила голову - слухай давай так. Ти мене не бачила і не бачила що тут відбувається, а я тобі 2000 доларів 
- Підкупити мене вирішив ?- засміялась я - мене важко підкупити такою малою сумою - я підняла голову і подивилася в очі Кіму 
- Що ти тоді хочеш ?
- Що ж я хочу. Я хочу, щоб ти звалив звідси або моєю грушею станеш ти - я єхидно посміхнулася - Ну так що, валиш ?- отримавши кивок в знак відмови я відірвалась від стіни - Ну що ж, я попереджала 

Різким рухом ноги я вдарила Кіма по нозі, від чого він скрутився, потім удар в живіт, в голову і він впав на коліна 

- Запам'ятай як ти повинен переді мною стояти - я подивилась на хлопців і вони швидко втекли не  дочекавшись моїх слів. Я підійшла до Ейдана - Ну що мені з тобою робити ? Ти можеш хоч трішки постояти за себе. Я не завжди зможу тебе врятувати від таких бовдурів. Пішли вже 
Ейдан лише кивнув головою 
( Ейдан Галлахер якщо що ) 

Я відсиділа останній урок і поїхала додому