Тихоня мафіозі (ЗАКІНЧЕНИЙ)

Через 2 тижні ...

Пройшов місяць, за цей час за мною дивилися по черзі мама, тато, Лаурен і Роб. Я була рада що не бачила Ейдана. Бо біля нього я відчувала щось, але що я не розуміла

- Тукі-тукі, можна - почулося за дверима. Я не відриваючись від читання книги відповіла і в кімнату зайшов Ейдан
- Ейдан ? Що ти тут робиш ?
- Сьогодні я за тобою наглядатиму. Дорослі поїхали в інший штат на конференцію
- Так ти ж голова, ти повинен був їхати
- Туди запросили не мене. Тому я й не поїхав
- Зрозуміло. Поки твоя допомога не потрібна, тому можеш йти у вітальню
- Я краще з тобою посиджу
- Тоді не заважай мені читати
- Добре - хлопець всівся на великий пуфік і просто дивився на мене немов зачарований

Так пройшло 20 хвилин. Я відчувала його погляд і це мене напружувало

- Ааа, ти можеш на мене не дивитися ? Я відчуваю твій погляд і це мені заважає
- Я хотів би спитати
- Питай, все одно я вже збилася
- Ти давно знала що "мишка" Ейдан це і є Лойс ?
- Так. Я дізналася коли ми приїхали до тебе додому. Я побачила Роба і згадала де його бачила. От і все
- Зрозуміло. І ти весь цей час мовчала
- А навіщо казати ? Тоді б я себе видала. "Привіт, я знаю що ти син мафії, тому що я сама мафія "
- Ну так, я щось не подумав. Може хочеш їсти ?
- Не відмовлюсь від піци
- Окей. Тоді зараз привезуть

Поки ми чекали кур'єра, Ейдан розпитував у мене все, а мені приходилось відповідати, бо іншого виходу в мене не було. Після того як привезли піцу ми вирішили подивитися фільм. Ейдан приніс ноутбук, сів біля мене і ми увімкнули перший фільм який нам випав

Під час перегляду я не помітила як заснула на плечі хлопця.
Прокинулась я вже на наступний день від того що відчувала гарячі руки на талії

- Ейдан - потираючи сонні очі почала намагатися розбудити хлопця, який в ніяку не хотів вставати - Ну Ейдан ...
- Що таке ?- сонно відповів той
- Я хочу пити. І ще мені сьогодні в лікарню треба
- Зрозумів, встаю

Ми зібралися, Ейдан взяв мене на руки й поніс до машини. Приїхавши в лікарню мене оглянув лікар і мені нарешті зняли гіпс с ноги

- Ура, свобода - я нарешті змогла повернути ногу
- Вам дуже пощастило міс. У вас швидко зрослися кістки
- Це чудово - полегшено видохнув брюнет
- Я бачу ваш хлопець дуже за вас переживав, як зараз, так і в день аварії - я подивилася на лікаря не розуміючи що він сказав - ваш хлопець все казав що розбереться з тими хто це зробив і більше за всіх просив мене впустити до тебе поки ти була не притомна
- От значить як. Все звісно класно, але це не мій хлопець
- Ой вибачте, просто ви так мило виглядаєте раз..
- Я вже можу йти ?- з гнівом в голосі спитала я
- Так, звісно. Спробуй ці 3 дні не сильно напружувати ногу
- Добре дякую - як тільки я хотіла встати, але мене підхопив на руки брюнет і вийшов з кабінету - Негайно пусти мене. Я і сама можу йти
- Тобі сказали зараз сильно ногу не напружувати. Тому походиш вдома. І ти нічого з цим рішенням не зробиш - переможно посміхнувся хлопець

Приїхавши додому я не дочекавшись поки мені відчинять двері, я сама їх відчинила і пішла до будинку. Ейд пішов за мною

- Через 2 тижні ти станеш главою
- Я пам'ятаю ...
- Ти не рада ?
- Не знаю - я сіла на ліжко, а Ейд сів на коліна переді мною і поклав свої руки мені на ноги
- Що таке ?
- Я... Раніше я найбільше хотіла стати главою, а зараз ... Зараз я не розумію своїх відчуттів і емоцій ...
- Розкажи що ти відчуваєш
- Спокій, а потім різко серце починає битися швидше я відчуваю як мої щоки стають червоніти ... Кидає то в жар то в холод
- Мила моя. Ти зараз описуєш почуття закоханості - впевнено відповів хлопець
- Закоханості ? Цього не може бути. Як ? В кого ?
- В кого ти повинна сама знати. А як то це означає що тобі комфортно з людиною і ти їй довіряєш, і твоє серце хоче бути з ним
- Але я навіть не знаю хто... Ні, тільки не це. Я боюся відчувати це знову
- Від цього нікуди не дінешся...- Ейд встав з колін і одну руку поклав на шию, за цей час він не відривав погляд від моїх губ
- Ейд..- я відчуваю що тіло саме йде на зустріч брюнету. Секунда і хлопець вчепився в мої губи. На диво я не намагалася якось відштовхнути його, мені навпаки подобалось

☁️ Що зі мною ?☁️ в голові було одне питання