Посиди тут

287 26 0
                                    

Ранок. Я прокидаюся і відчуваю руку на талії, а іншу на голові 

- Що ти робиш ?- ліниво розплющивши очі спитала я Ейда 
-Любуюся найкрасивішою дівчиною 
- В тебе нічого не вийде. Я ображена на тебе - я встала з ліжка і біля дверей побачила ключі. Піднявши їх я повернулася до хлопця і подивилася вбивчим поглядом - Я не зрозуміла, це що таке ? 
- Ааа... е це ? Я ..
- Це ключі, якого фіга вони на підлозі лежать ? 
- Випали - легенько посміхнувся брюнет 
- Ах випали. Ну тоді й залишайся тут замкнутий - я відчинила двері й вийшла з кімнати зачинивши хлопця в ній 
- Мила, випусти мене 
- Ні любий, по сиди тут - я пішла на кухню. Приготувавши сніданок я пішла відчинити кімнату. Відчинивши її там нікого не було - Не зрозуміла - тут я помітила відчинене вікно. Я вирішила повернутися назад. Зайшовши у вітальню я відчула що позаду мене хтось є, не розгубившись я замахнулася і вдарила того хто був позаду 
- Ай... Чудова ти дівчина, тебе до себе додому привели, а вона ще б'ється 
- Ну я ж то не думала що ти вирішиш мене налякати. Ходімо їсти ? Я знаю що ти не відмовишся 
- Ти занадто добре мене знаєш 
- А ще я знаю що тобі навіть не боляче - брюнет став рівно 
- Так не чесно 
- Все чесно. Я просто знаю слабкі місця всіх з ким спілкуюсь 

Поївши ми поїхали в штаб, там нас чекали наші банди 

- Привітик. Як себе почуваєте ?
- Як видавлені та пропитані спиртом овочі 
- Цікаво - я засміялася 
- Чим сьогодні будемо займатися ?
- Навіть не знаю. Божечку як тут жарко - я зняла футболку і залишилася в топіку і тенісній спідниці 
- Мел - злим голосом промовив моє ім'я Ейдан 
- Що 
- Одягни футболку 

☁️О ні любий. Я збираюся помститися тобі ☁️

- А що якщо не хочу - я показала язика хлопцю 
-Все, догралась - Ейд почав бігти за мною, а я своєю чергою побігла на 2 поверх і кинула футболку йому в обличчя, щоб був час вбігти - Я ж тебе все одно дожену - чула я позаду себе 
- Швидкі ноги нічого не бояться - ми бігали близько 25 хвилин. Тут я почула голос батьків 
- Мел, Ейдан зупиніться - почувся голос тата. З несподіванки я зупинилася й Ейд зачепився за мене і ми впали 
- Що сталося ? Ейдан встань з мене, ти тяжкий - ми встали та підійшли до них 
- У нас для вас двох є завдання .  Ходімо 
- Добре. Народ ви вільні 

Ми з батьками зайшли в кімнату

- Ми вас слухаємо - в один голос відповіли ми батькам 

Тихоня мафіозі (ЗАКІНЧЕНИЙ)Where stories live. Discover now