Будь ласка, не дивись на мене.

Студент, якого спонсорує його батько.

В цій позі Шу Джін був набагато вищим за Шен Сінхе.

Він лише пирхнув і слухняно повис на Шен Сінхе. Його бачення зменшилось, але йому було байдуже, куди Шен Сінхе збирався його віднести. Він опустив голову, охопив руками потилицю Шен Сінхе й поцілував його.

Вночі у кімнаті навіть тихіше, ніж у день.

Дихання Шен Сінхе миттєво стало важким.

Те, що він придушував з моменту їх зустрічі, повністю спалахнуло.

Вони глибоко цілувалися, коли дійшли до кімнати, їхні губи та язики сплелися, майже шалено претендуючи один на одного.

Обоє відчували себе так, наче горіли. Щойно вони увійшли в двері спальні, Шен Сінхе притиснув Шу Джіна до холодної стіни, грубо цілуючи його у вухо та кусаючи за шию.

Піжама Шу Джіна була піднята дуже високо, і він двічі вигукнув ім'я Шен Сінхе.

Але його голос був заглушений звуком дихання, тому йому довелося ще двічі тихо вигукнути «брат».

Шен Сінхе виглядав спокійним, коли розривав пакунок презервативу, але Шу Джін почував себе болісно через нього. Шен Сінхе витягнув кутик подушки з його роту й замінив його власним пальцем, щоб він вкусив.

Вони так сильно рухалися, що важке двоспальне ліжко люкса видавало шум.

Очі Шу Джіна були сповнені вологи, коли він дивився на нього, а його обличчя й тіло почервоніли.

Голос Шен Сінхе був хрипким:

— Підніми ноги.

Купання Шу Джіна було марним.

Шен Сінхе відніс його і знову вимив. Шу Джін уже не був слабким хлопчиком, але коли він намагався підвестися з ванни, його ноги тремтіли, тому йому довелося знову дозволити Шен Сінхе віднести його.

Простирадла були трохи брудні, Шен Сінхе, здавалося, вагався, але Шу Джін сказав у нього на руках:

— Я сплю тут.

Матрац був дуже м'який, і коли він ліг, здавалося, наче його захопили хмари.

Він повернувся на бік і уткнувся обличчям в подушку.

Від того, що Шен Сінхе скрутив мочку його вуха, його спина заніміла, а обличчя знову почервоніло.

— Я куплю ліки, — сказав Шен Сінхе.

— Нема потреби, — відповів Шу Джін, — Вже пізно.