Будь ласка, не дивись на мене.

Примирення.

Шу Джін не міг піти.

Як член сім'ї, він повинен залишитися з Шу Джоюанем, якому потрібно зробити тест, і зачекати на результати. Через бійку та відносини Шу Джіна і Шен Сінхе він був надто дратівливим. Тож Шу Джін мусив слухати нотації інших пацієнтів і медсестер.

Через дві години в лікарню приїхала поліція і склала протокол. Лише тоді Шу Джін дізнався, що Шу Джоюань вдарив свого супротивника по голові до кровотечі, і він був у іншій лікарні. Тим не менш, інша сторона висунула звинувачення проти Шу Джоюаня, який уже мав судимість і був нещодавно звільнений достроково.

Увечері, в розпал прокльонів Шу Джоюаня «Їсиш всередині, а повзаєш назовні», «Невірний син», «Зрада доброго сина Лаоцзи», які поступово слабшали, Шу Джін нарешті зміг зачинити двері та надіслати повідомлення Шен Сінхе в безлюдному коридорі.

[Їсиш всередині, а повзаєш назовні — Жити за чийся рахунок, таємно допомагаючи іншим.]

Шу Джін: [Повертайся першим, справді, не чекай на мене.]

Шен Сінхе: [Я купив тобі рис.]

Шу Джін відповів: [Я вже їв.]

Злякавшись, що Шен Сінхе хвилюватиметься, він знову надіслав ще одне: [Мені буде легше, якщо ти повернешся додому.]

Шу Джін неодноразово відмовлявся, і Шен Сінхе також не наполягав.

Але коли наступного ранку Шен Сінхе зателефонував, Шу Джін знову сказав, що він не може прийти—— крім травми чола, на його обличчі було ще п'ять опуклих відбитків пальців. Шу Джоюань нічого йому не робив більше 20 років, але цього разу він зробив це повністю.

Куточок рота Шу Джіна травмований, і йому було боляче, коли він рухається.

— Вибач, брате, — Шу Джін сказав по телефону, — Я не зможу відсвяткувати з тобою Новий рік. Завтра свято весни, я не можу залишити його самого в лікарні.

— Добре. — Шен Сінхе не нав'язував це питання, він також піклувався про стан Шу Джоюаня, а потім сказав, — Я приніс тобі змінний одяг, прийди забрати його.

Шу Джін підійшов до дверей і визирнув назовні. За склом дверей палати був коридор, він не наважився дозволити Шен Сінхе побачити його поточний вигляд, тому він лише кинув поспішний погляд, але не міг сказати, чи був Шен Сінхе там.

— Чи міг би ти залишити його у медсестри, я зараз не можу, — він збрехав.

— Не роби все самостійно, — Шен Сінхе знав, що Шу Джін щось приховує від нього, але не запитував, і лише сказав, — Якщо ти хочеш, я можу прийти до тебе в будь-який момент.